Уряд 17 червня схвалив законопроєкт Мінцифри про зміни до Закону про хмарні послуги. Три речі, які він міняє: один регулятор замість кількох відомств, скасування жорсткого шаблонного договору і зрозуміла реєстрація для провайдерів. Ринок реагує з обережним оптимізмом, але нардеп з комітету нацбезпеки вже застеріг: якщо в тексті є «щось в контексті інтересів міжнародних партнерів», то документ не пройде.
Офіційне підтвердження дав Тарас Мельничук, представник уряду в парламенті. Документ, вносить зміни до двох законів: «Про хмарні послуги» та «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України».
Чому ринок хмарних послуг потребує змін саме зараз
Базовий закон про хмарні послуги ухвалили у 2022 році — у найгострішу фазу війни, коли потрібно було зафіксувати хоч якісь правила. Відтоді ринок суттєво змінився: держава стала більшим споживачем хмарних послуг, Київстар купив GigaCloud і це одразу порушило питання про те, хто контролює хмарну інфраструктуру, De Novo запустила першу AI-хмару в Україні, а Європа занепокоїлась своєю залежністю від американських сервісів — питання,
яке безпосередньо стосується і нас.
За чинними правилами, компанія, яка хоче надавати хмарні послуги державі, мусить одночасно взаємодіяти з кількома відомствами. І укладати договори виключно за шаблоном «Типового договору», який неможливо адаптувати до реальних умов.В.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков пояснив суть проблеми: «Зараз в Україні, щоб надавати хмарні послуги державі, треба взаємодіяти з декількома органами одночасно. Для компаній це означає подвійну роботу за застарілим і жорстким «Типовим договором»».
Що конкретно змінить законопроєкт від Мінцифри
Документ стосується трьох статей двох законів.
- Єдиний регулятор. Законопроєкт вносить зміни до Закону про хмарні послуги і Закону про Держспецзв'язку: усі повноваження з формування та реалізації державної політики у сфері хмарних послуг концентруються в Мінцифрі. Держспецзв'язку виходить із регуляторного рівняння. Для бізнесу — один орган, одна точка входу, одна логіка вимог.
- Свобода договорів. Зі статті 10 Закону прибирають норму про обов'язковий Типовий договір. Натомість закон фіксує перелік істотних умов,
які будь-який договір між провайдером і замовником мусить містити. Форма, решта умов і деталі — на розсуд сторін. Це стандартний підхід для ринків, де держава не намагається замінити юристів сторін.
- Прозора реєстрація. Стаття 8 отримує вичерпний і конкретний перелік документів для включення до державного реєстру хмарних провайдерів та датацентрів, а також чітко вказує, які органи ці документи видають. Зараз ця процедура достатньо розмита, щоб породжувати зайві запити та затримки.
Що це може дати країні і галузі: три категорії виграшів
Мельничук у своєму офіційному повідомленні виокремив кілька результатів:
- для tech-бізнесу (провайдерів і датацентрів) — ліберальні умови, мінімум бюрократії, свобода контрактів.
- для держави — швидші і безпечніші закупівлі хмарних послуг, надійне зберігання цифрових активів.
- для громадян — стійкіші онлайн-послуги: що більше хмара інтегрована в держсистеми, то менше шансів, що «Дія» ляже під час чергової ракетної атаки на інфраструктуру.
Ринок: зміни треба було зробити щонайменше рік тому
У попередньому інтерв'ю з Агеєвим він пояснював,
чому надмірне і непередбачуване держрегулювання діє на бізнес як антибіотик замість стероїдів. Тепер, схоже, Мінцифра рухається в напрямку, який ринок давно очікував.
Парламент: ключове питання від Федієнка
Законопроєкт схвалений урядом і тепер іде у Верховну Раду. Ми запитали Олександра Федієнка, голову підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, про ставлення до змін на стратегічному ринку.«Дуже [стратегічному]. Тому подивимось що там за текст і зміни. Якщо там щось в контексті інтересів міжнародних партнерів, зміни непрохідні», – відреагував Федієнко.
Це коротко, але важливо. Хмарний ринок у воєнний час — це питання про те, де зберігаються державні реєстри, дані НБУ, медична інформація, дані ЗСУ. Передача регуляторних повноважень від Держспецзв'язку до Мінцифри, розширення доступу для іноземних провайдерів через спрощену реєстрацію — все це потенційно торкається чутливих питань, якими займається саме комітет нацбезпеки.
The Page також сподівається отримати коментар від Комітету з питань цифрової трансформації і доповнить матеріал після отримання.
Євроінтеграційний вимір хмарного ринку
Мінцифра позиціонує законопроєкт як крок до цифрової євроінтеграції. Це не просто риторика: Угода про асоціацію з ЄС передбачає гармонізацію цифрового законодавства, а хмарний ринок є однією з ключових секторів.
Данія, Норвегія і Швеція вже повністю або частково перейшли держсектор на хмарні рішення саме завдяки гнучкій договірній базі. Принцип «держава визначає мінімальні вимоги, а не пише договір замість сторін» є стандартом в ЄС, якого Україна поки що не дотримувалась.
