Дослідники Західного університету у Канаді створили плавучу сонячну електростанцію (фотоелектричну, FPV) на пінопластово-бульбашковій основі та випробували її в ставку для зливових вод в Онтаріо.Про це пише РrofВuild з посиланням на Interesting Engineering.
У результаті система генерувала 7,7 мегават-годин електроенергії протягом року, перевершуючи стандартну плаваючу еталонну систему приблизно на 2,7 відсотка.
«У результаті цього дослідження встановлено, що плавучі фотоелектричні системи на пінопластовій основі — перспективна й адаптивна платформа для виробництва відновлюваної енергії», — зазначила команда в дослідницькій роботі.
Читайте також Бізнес переходить від сонячних панелей до систем управління енергією
У команді наголосили, що сонячним станціям зазвичай потрібна земля, за яку доводиться конкурувати із сільським господарством чи природоохоронними зонами. Якщо для теплих країв є альтернатива — плавучі панелі на пластикових понтонах над озерами та водосховищами, то в канадську зиму товстий шар рухомої криги здатен розчавити такі конструкції.
Для вирішення проблеми вчені використали пінопластово-бульбашкову конструкцію.
Гнучкі монокристалічні сонячні панелі прикріпили до товстих водонепроникних листів пінопласту, щоб зменшити вплив вітру. А під водою розмістили систему аерації.
Насос на березі подає бульбашки з дна ставка, вони виносять тепліші глибинні шари води на поверхню та звільняють її від льоду. У дні, коли решта ставка замерзала, вода довкола сонячних панелей залишалася чистою.
Спостереження провоилися упродовж року. За цей час система аерації споживала лише до 0,02% енергії, яку виробляли панелі. На піку, під час найсильніших зимових штормів, вона знижувала вироблення на 14,5%. Сонячна станція видала 7,7 МВт·год за рік — приблизно на 2,7% більше за стандартну плавучу систему.
Читайте також Нова онлайн-платформа допоможе обрати найкращі ділянки під сонячні та вітрові станції
Окрім того, готова установка також допомогла зекономити воду. Масив на спіненій основі діяв як фізичний щит, блокуючи пряме сонячне світло й відсікаючи вітер, який зазвичай прискорює випаровування. За підрахунками вчених, якщо вкрити панелями половину ставка в Онтаріо, система щороку затримуватиме близько 927 кубічних метрів води для зрошення.
Результати дослідження опублікували в журналі Applied Energy.
Раніше повідомлялося, що глобальний бум сонячної енергетики призвів до проблеми утилізації відходів сонячних батарей.
Фото: Interesting Engineering
