Інженери з південнокорейського університету KAIST та американського Стенфорда анонсували розробку, яка змінює підхід до автоматизації одягання. Замість складних механізмів та алгоритмів машинного навчання вони звернулися до природи і створили костюм, який буквально «наповзає» на людину завдяки системі м'яких повітряних трубок. Ідея видається фантастичною, але вже працює насправді.
Симбіоз природи та технологій: натхненням для нової розробки став плющ. Джерело: REUTERS / Kim Soo-hyeonПлющ у ролі інженераОсновна ідея технології запозичена у природи. Розробники використовували принцип, який дослідники назвали "роботами-ліанами" - гнучкі повітряні трубки, вшиті прямо в тканину костюма. При подачі повітряного тиску ці трубки розгортаються і щільно притискають матеріал до тіла користувача, поступово охоплюючи кінцівки та тулуб.
Рю Джі Хван (Ryu Jee-hwan), професор KAIST, пояснює ключову особливість системи:
Робот здатний проникати через вузькі щілини, рости, адаптуючись до форми оточення, і рухатися незалежно від того, чи слизька поверхня, липка чи під нахилом.
Унікальність підходу в тому,
що система працює в реальному часі та адаптується до рухів тіла. Користувачеві не потрібно залишатися нерухомим — костюм зростається з фігурою людини, навіть якщо вона активно рухається. Жорсткі металеві конструкції та складні сервоприводи тут не потрібні.
Від ідеї до прототипу: як велосипед надихнув революцію в одязіІсторія створення цієї технології почалася прозаїчно. Кім Нам Гюн (Kim Nam-gyun), провідний автор дослідження, зіткнувся з необхідністю при поїздці велосипедом під дощем. Він задумався: що якщо костюм сам виповзе з рюкзака і натягнеться на плечі, доки велосипедист продовжує крутити педалі? Саме ця побутова проблема підштовхнула його до розробки рішення, яке виявилося практично працюючим.
Швидкість роботи системи вражає. Повний захисний костюм одягається приблизно за 10 секунд. При цьому технологія не вимагає потужних обчислювальних систем або нейромереж — робот просто «зростає» вздовж тіла, вивертаючи одяг назовні та фіксуючи його за контурами.
Тестування системи у лабораторних умовах. Фото: REUTERS / Kim Soo-hyeonДе ця технологія дійсно потрібнаХоча ліньки і зручність — привабливі причини для розробки,
реальне застосування значно глибше. У виробництві мікросхем застосовуються спеціальні «чисті кімнати», де надягання захисного спорядження - це багатоетапний і частратний обряд. Автоматизація цього процесу за допомогою роботизованого костюма може значно прискорити підготовку персоналу та мінімізувати ризик випадкового забруднення.
Для служб екстреної допомоги така система є критично важливою — коли кожна секунда вирішує результат ситуації, можливість схопитися в захисний комбінезон без сторонньої допомоги стає перевагою. Крім того, технологія відкриває нові можливості для людей з інвалідністю та людей похилого віку, для яких самостійне одягання може бути щоденним викликом.
Поточний статус розробки — прототип, що функціонує. Головна перевага в тому, що система працює в будь-яких умовах, що робить її значно реальнішою за більшість інших футуристичних проектів у галузі робототехніки та автоматизації.
Повідомлення Костюм, який одягається сам: як KAIST і Стенфорд створили одяг href="https://itnet.com.ua">ITnet.
