Компанія Anduril представила новий великий ударний безпілотник із поворотними гвинтами під назвою Thunder — і заявляє, що апарат поєднує вогневу міць вертольота вогневої підтримки AH-64 Apache зі швидкістю та дальністю новітнього конвертоплана армії США MV-75 Cheyenne. Простими словами: це спроба створити щось на кшталт Apache, який літає майже вдвічі швидше і утричі далі, несучи приблизно те саме навантаження, і, за словами компанії, коштуватиме значно менше.
Дрон розробили в партнерстві з Archer Aviation — компанією, що спеціалізується на електричних апаратах вертикального зльоту й посадки (eVTOL), зокрема на шестигвинтовому повітряному таксі Midnight. Саме ця співпраця дала змогу оснастити Thunder гібридною електричною силовою установкою для двох поворотних гвинтів.
Що вже відомо напевноThunder належить до великих безпілотних систем «п’ятої групи» — категорії дронів вагою понад 600 кг, здатних літати на висоті понад 5,5 км. Це, ймовірно, одна з найбільших платформ, які Anduril коли-небудь виводила на ринок.
Апарат розроблявся з відкритою програмною архітектурою,
тож теоретично ним може керувати будь-який автономний комплекс, що відповідає вимогам Пентагону — включно з власним ШІ-комплексом Anduril під назвою Lattice.
Старший віцепрезидент з інженерії Anduril Шейн Арнот підтвердив авторові відео, що апарат спеціально спроєктували під навантаження, подібне до сучасного AH-64 Apache, але зі значно вищими швидкістю й дальністю, які став можливими завдяки конвертоплану MV-75 Cheyenne — колишньому V-280 Valor.
Озброєння: три відсіки під різні задачіКомпанія розкрила, що Thunder має внутрішні відсіки озброєння з обох боків фюзеляжу — по суті, один наскрізний відсік із двома дверцятами — та додатковий носовий відсік, призначений спеціально для засобів протидії дронам.
- Основні відсіки можуть вмістити до 10 ракет Hellfire — це на дві більше, ніж бере на борт MQ-9 Reaper.
- Замість Hellfire туди ж можна підвісити до 10 ракет AGM-179 JAGM — сучаснішої заміни з радаром міліметрового діапазону та лазерним наведенням.
- Якщо дальності Hellfire чи JAGM (приблизно 8–11 км) недостатньо, відсік може вмістити 10 турбореактивних ракет Barracuda-100M власної розробки Anduril — з боєголовкою на 16 кг (приблизно на 7 кг важчою за Hellfire) і заявленою дальністю, яку компанія нещодавно збільшила до 222 км, на швидкостях від 370 до понад 900 км/год.
- Носовий відсік вміщує до дюжини засобів протидії безпілотникам, хоча компанія поки не розкрила, які саме системи там будуть встановлені.
попри вражаючу дальність Barracuda-100M, для Apache та, ймовірно, для самого Thunder основними робочими боєприпасами найближчим часом залишаться саме Hellfire та JAGM. Причина — швидкість ракетного двигуна, критична на дистанціях 4–6 км, де важливо вразити ціль до того, як вона встигне відповісти.
Для протидронової оборони Thunder також може нести чотири блоки некерованих ракет M261 на 19 труб кожен, спорядженні керованими ракетами AGR-20 (Advanced Precision Kill Weapon System 2). За максимального завантаження такими ракетами один Thunder теоретично здатен вразити до 76 повітряних цілей — на кшталт ударних дронів типу іранського Shahed-136 чи його російського аналога.
Окремо апарат може нести до чотирьох контейнерів для малих ударних дронів і барражувальних боєприпасів — зокрема, власних розробок Anduril LTS-600 та LTS-600M. Перший призначений для розвідки й радіоелектронної боротьби з дальністю понад 375 км і часом баражування до 12 годин, другий несе бойову частину на 4 кг та може баражувати до 90 хвилин або долетіти на відстань понад 160 км.
Скільки все це важить
Виходячи з розкритих даних про озброєння, автор відео підрахував орієнтовне мінімальне навантаження апарата. 10 ракет Hellfire важать близько 490 кг, тоді як чотири блоки з 76 ракетами AGR-20 — уже близько 1250 кг, і це без урахування вмісту носового відсіку.
Цікаво, що коли автор відео опублікував ці розрахунки в соцмережі X, засновник і CEO Anduril Палмер Лакі протягом години репостнув його допис — що, ймовірно, підтверджує правильність оцінки вантажопідйомності Thunder.
Це майже дорівнює максимальному навантаженню найсучасніших модифікацій Apache, яке, за даними Boeing, становить від 1540 до 2000 кг.
Як Thunder вписується в структуру армії СШАAnduril позиціонує Thunder не як абсолютно нову категорію бойових дронів, а радше як розширення наявного парку вертольотів Apache — своєрідний дрон-«напарник», подібний до концепції CCA (Collaborative Combat Aircraft) Повітряних сил США, де вже задіяний інший дрон компанії, YFQ-44 Fury.
Завдяки високому рівню автономності комплексу Lattice, Anduril пропонує в перспективі закріпити щонайменше три дрони Thunder за кожним із понад 800 наявних вертольотів Apache в армії США.
Теоретично це дозволяє потроїти вогневу міць з’єднання без ризику для додаткових пілотів — і, за словами компанії, за значно меншу вартість, ніж утримання такої ж кількості пілотованих гелікоптерів. У розмові з журналістами представники Anduril також згадували варіант із прив’язкою до шести дронів Thunder на один Apache, кожен із яких здатен виконувати прості команди від пілота-людини.
Окрім супроводу Apache, Thunder міг би прикривати й конвертоплани MV-75 під час перевезення військ — літаючи на швидкостях і дальностях, недосяжних для жодного гелікоптера сьогодні, і безперервно відстежуючи перешкоди рельєфу та раптові загрози за допомогою бортових сенсорів.
Окрема технічна деталь, вартий уваги: багатомодальний комплекс машинного сприйняття апарата поєднує візуальну навігацію з інерційним наведенням і картографуванням місцевості, що дозволяє йому орієнтуватися навіть у зонах глушіння GPS-сигналу.
Порівняння з Apache та MV-75 CheyenneAH-64 Apache перебуває на озброєнні з 1986 року і накопичив понад 5,3 млн льотних годин, з яких щонайменше 1,3 млн — у бойових умовах.
Сучасні модифікації несуть 30-мм гарматну установку M230 із боєкомплектом на 1200 снарядів, а також до 16 ракет Hellfire у певних конфігураціях залежно від місії. Бойовий радіус Apache становить приблизно 480 км.
MV-75 Cheyenne, який має замінити парк вертольотів UH-60 Black Hawk, розвиває крейсерську швидкість близько 520 км/год — це майже вдвічі більше за швидкість Apache — і може пролітати з бойовим навантаженням до 1480 км, повертаючись назад без дозаправки.
Виходячи із цих цифр, автор відео припускає, що бойовий радіус Thunder може бути щонайменше вдвічі, а швидше — утричі більшим за радіус дії Apache. Це, серед іншого, дозволило б дрону значно довше баражувати в повітрі, очікуючи на ударні дрони супротивника для перехоплення.
Наскільки все це реально вже сьогодніПопри всі вражаючі заявлені характеристики, Thunder поки що залишається переважно «паперовим літаком» — перший політ апарата запланований протягом наступного року, хоча сам комплекс автономності вже деякий час випробовується на інших гвинтокрилих платформах.
Автор відео звертає увагу, що Anduril і раніше змінювала заявлені характеристики своїх систем у бік покращення вже після завершення випробувань — так було,
зокрема, з ракетою Barracuda-100M. Водночас важливо розуміти: армія США поки офіційно не заявляла про конкретний інтерес до великих ударних конвертопланів як доповнення до вертолітного парку. Anduril, по суті, пропонує Пентагону рішення проблем, які є цілком реальними, але не обов’язково тими, на які Пентагон уже готовий виділяти кошти просто зараз.
Після розгортання всю систему можна розібрати й перевезти у стандартному 40-футовому морському контейнері, розгорнувши практично в будь-якій точці світу без потреби у злітно-посадковій смузі та з мінімальною наземною підтримкою.
Втім, зважаючи на список відносно недорогих, але ефективних систем, які Anduril вже встигла поставити на озброєння за останні кілька років, списувати Thunder з рахунків явно не варто — тим паче що гелікоптери Apache експлуатують ще 18 країн світу, для яких нижча вартість, менші експлуатаційні витрати та вищі швидкість і дальність можуть виявитися дуже привабливою пропозицією.
Запис Anduril показала ударний конвертоплан Thunder: дрон із озброєнням Apache та швидкістю нового Cheyenne спершу з'явиться на ProstoMob.
