Приклад того, що серйозний безпілотник не обов’язково означає місяці розробки і купу грошей, показав автор каналу AeroStuff FPV. Він виклав відео, в якому від початку до кінця будує двобалковий БПЛА під назвою Silver Shadow — і весь процес, включно з першим польотом, зайняв лише два дні.
Ідея апарата проста: стабільна повітряна платформа для польотів по маршрутних точках, яку можна використовувати як для звичайного FPV-катання, так і для промислових завдань — аерофотозйомки полів, картографування місцевості чи моніторингу територій із камерою на борту. Автор зізнається, що сам планує застосовувати його як спостережний дрон середньої, а за потреби й далекої дальності — достатньо просто поміняти приймач.
Технічно апарат виглядає доволі скромно на папері, але це і є його фішка. Розмах крила — 1,6 метра, а загальна злітна маса разом з акумулятором — лише 1,5 кілограма. При цьому на звичайній батареї 5000 мАг 4S дрон здатний триматися в повітрі годину і більше. Якщо ж поставити літій-іонні елементи або акумулятор більшої ємності, запас часу можна розтягнути ще суттєвіше.
Окрема цікавинка — маячки на корпусі. Автор додав їх не просто для краси: влітку він планує встановити нічну FPV-камеру типу Foxeer Cat 2 або 3 і літати у вечірній час, тож підсвітка стане в пригоді для орієнтування в темряві. Зробив він її, до речі, з дешевих автомобільних ламп і LED-контролерів — усе обійшлося менш ніж у п’ять доларів.
Будується Silver Shadow за технікою “experimental airlines”, популярною серед FPV-майстрів: піноборд, пластикові картки для жорсткості та два вуглепластикові трубчасті лонжерони довжиною 650 мм і товщиною 10 мм замість традиційного каркаса. Центральна частина фюзеляжу зроблена за принципом класичного “fuselage build” — з надрізами піноборда, які потім акуратно згинаються в потрібну форму. А ось крило — так званий “арман” (arman wing), причому автор трохи відійшов від стандартної конструкції: додав третю смужку матеріалу, розрізану навпіл по ширині, і наклеїв половинки одна на одну поверх лонжерона. За його словами, це дало новий профіль крила з більшою нижньою поверхнею — і, як наслідок, кращу ефективність порівняно з попередніми його побудовами.
Хвостове оперення традиційно посилене згином для жорсткості, а бокові стабілізатори тримаються завдяки вклеєним пластиковим картках. Середнє крило кріпиться до центральної гондоли на відстані 23 см від носа — автор ретельно вирівнював його перед приклеюванням балок, а самі балки додатково підсилив пластиковими вставками знизу, щоб вони не розхитувалися в польоті.
Після збірки конструкції залишилося найпростіше — встановити сервоприводи, прокласти проводку елеронів і руля висоти всередині балок, підключити політний контролер (автор працює з прошивкою INAV), налаштувати все у відповідному конфігураторі на комп’ютері, приклеїти носовий обтічник і зарядити акумулятор. І найцікавіше: за словами автора, апарат полетів практично одразу без потреби підбирати PID-налаштування — рідкісний випадок для саморобного дрона.
У результаті вийшов легкий, витривалий і при цьому доволі простий у виготовленні безпілотник, який однаково підійде і аматору, що хоче політати подалі й довше, і тим, хто цікавиться практичним застосуванням дронів — від картографування до моніторингу об’єктів з висоти. А головне — доказ того, що серйозний проєкт не завжди вимагає тижнів роботи: іноді достатньо вихідних і трохи піноборда.
Запис Ентузіаст за два дні зібрав дрон-розвідник, який літає більше години на одному заряді спершу з'явиться на ProstoMob.
