Регіональний президент Visa у Центральній та Східній Європі, на Близькому Сході та в Африці — про Україну як цифровий ринок, платежі майбутнього, AI-агентів, біометрію, готівку та довіру до фінансових технологій.
Тарек Махмуд,
регіональний президент Visa у Центральній та Східній Європі, на Близькому Сході та в Африці
Під час візиту до Києва Тарек Махмуд, регіональний президент Visa у Центральній та Східній Європі, на Близькому Сході та в Африці, поговорив з Олексієм Тарасовим, головним редактором радіо NV, про те, чому Україна залишається одним із найдинамічніших ринків для платіжних інновацій навіть під час війни, як штучний інтелект змінить покупки та чому довіра стане головною умовою нової фінансової реальності.
Тареку, ласкаво просимо до Києва. Дякую, що приїхали. Як минула ваша подорож?
Дякую за запрошення. Для мене велика честь бути тут. Подорож була чудовою — легкою, комфортною. Київ — надзвичайно красиве місто. Я прибув увечері, і це справді прекрасне місто, щоб побачити його саме в цей час.
Я хотів би поговорити про інновації. Зараз це тема номер один у світі. Раніше ви називали Україну винятковим ринком і стратегічним хабом, який підтримує операції у 17 сусідніх країнах. Ми всі знаємо, в яких умовах зараз живе Україна. Це війна. Тож як, на вашу думку, українська платіжна система не просто виживає, а й продовжує розвиватися?
Це справді вражає.
На своїй посаді я відповідаю за 83 країни Близького Сходу, Центральної Азії, Східної Європи та Африки. У наших регіонах відбувається багато інноваційних процесів. Але Україна вирізняється особливо сильним прагненням максимально швидко впроваджувати цифрові рішення.
Мені здається, що українці використовують надзвичайно складні обставини як каталізатор для інновацій. Вони прагнуть покращувати клієнтський досвід, створювати нові сервіси, застосовувати наші технології максимально ефективно.
Я регулярно приїжджаю до України, зустрічаюся з нашими ключовими партнерами й щоразу залишаю країну натхненним. Мене вражає рівень залученості як споживачів, так і наших партнерів — банків і фінтех-компаній, які використовують технології Visa для підтримки корпоративних клієнтів і малого бізнесу.
Особливо мене вразив розвиток сервісів переказу коштів. Сьогодні людям надзвичайно важливо швидко, недорого й прозоро отримувати гроші та переказувати їх своїм близьким, особливо коли багато сімей були вимушені роз'єднатися через війну.
Коли я дивлюся на вашу стратегію до 2030 року, бачу, що одна з головних цілей — зробити платежі абсолютно безшовними. У різних країнах різне законодавство, різні фінансові системи. Як зробити так, щоб переказ грошей через кордони був настільки простим, що людина майже не помічала самого процесу?
Якщо подивитися на розвиток платежів загалом,
то, на мою думку, ми зараз перебуваємо вже на четвертому етапі цієї революції.
Перший етап — це коли людина приходила до банку або в магазин, заповнювала паперові форми, користувалася готівкою чи чеками, і лише після цього гроші можна було відправити.
Другий етап почався з розвитком інтернету наприкінці дев’яностих. Люди отримали можливість здійснювати платежі онлайн. Це було ще не ідеально, але вже значно зручніше.
Третій етап — мобільні платежі. І це справді величезний крок уперед.
Але найбільше мене захоплює наступний етап — агентські платежі, або agentic payments. Йдеться про те, що сам процес оплати стане майже невидимим. Наприклад, система знає, що моя дитина навчається в Австралії, знає дату оплати навчання, виконує всі інструкції, які я заздалегідь визначив, і автоматично проводить платіж. Усе відбувається майже непомітно для мене, але при цьому з повною довірою та контролем.
Visa працює вже понад 65 років, і саме довіра завжди була головною цінністю нашої екосистеми.
Ви зараз говорите про штучний інтелект? Сьогодні в Україні до нього доволі суперечливе ставлення. Люди вже використовують ШІ для пошуку товарів чи допомоги з покупками. Але водночас хвилюються, коли йдеться про доступ штучного інтелекту до їхніх грошей. Як ви плануєте завоювати цю довіру?
Це справді дуже важливе питання.
Наші дослідження в Україні та в інших країнах світу показують, що вже 70−80% споживачів так чи інакше використовують штучний інтелект — щоб знайти інформацію, порівняти товари або отримати рекомендації щодо покупок. (За даними дослідження Stay Secure 2026 в Україні, 77% українців залучали ШІ як допоміжний інструмент під час шопінгу, зокрема для пошуку ідей для подарунків (54%), порівняння цін (47%), а також перевірки відгуків про товар та його рейтингу (43%) — ред.)
Але далі люди все одно заходять на сайт або йдуть до магазину й самі здійснюють оплату.
І ви абсолютно праві: головне тут — довіра. Причому вона потрібна не лише покупцеві. Вона потрібна й продавцю. Малий бізнес також повинен бути впевнений, що до нього звертається справжній клієнт, а не якийсь шкідливий бот.
Саме тому мережа Visa розробляє кілька ключових механізмів захисту. Перший — це система перевірки агентів. Ми вже впроваджуємо інструменти, які дозволяють відрізнити надійного AI-агента від потенційно небезпечного. Ми називаємо це Trusted Agent Protocol.
Другий важливий елемент — контроль з боку самого користувача.
Людина самостійно визначає правила: яку максимальну суму агент може витратити, у яких магазинах він має право купувати, які категорії товарів дозволені. Тобто остаточний контроль завжди залишається за власником коштів.
А чи не забере це задоволення від самої покупки? Оце відчуття, коли натискаєш кнопку й думаєш: «Так, я цього хотів і тепер це моє».
Думаю, це стосуватиметься лише тих покупок, які не приносять особливого задоволення. Наприклад, коли потрібно купити туалетний папір, батарейки чи якісь інші побутові дрібниці.
Але якщо ми з вами обираємо нову сорочку, жакет чи будь-яку іншу річ, яка приносить емоції, то цей досвід нікуди не зникне.
Ми вже бачили подібне у банківській сфері. Я понад 25 років працював у банках ще до приходу у Visa. І ще тоді всі говорили, що банківські відділення скоро зникнуть. Минуло багато років, але люди все одно приходять до відділень. Їм потрібне живе спілкування, консультація, допомога під час купівлі нерухомості чи ухвалення важливих фінансових рішень.
Те саме буде й із агентською комерцією. Частина покупок автоматизується, але живий досвід шопінгу залишиться.
Я добре пам’ятаю момент, коли вперше з’явилася можливість платити телефоном. Тоді я подумав: «Не впевнений, що мені це потрібно». Здавалося, що телефон може розрядитися, тоді як пластикова картка завжди під рукою. Але згодом я, як і всі, звик до цього.
Зараз найбільше людей хвилює безпека. І я знаю, що Visa активно просуває технологію passkey — авторизацію за допомогою біометрії: відбитка пальця або розпізнавання обличчя. Як це працюватиме? І чому це безпечніше?
Visa Payment Passkey позбавляє необхідності щоразу вводити реквізити картки під час оплати. В основі цієї технології лежить інше рішення — токенізація.
Якщо говорити саме про Passkey, то ми працюємо разом із банками та торговельними компаніями, щоб люди могли підтверджувати оплату максимально просто й безпечно — за допомогою біометрії.
Фактично процес стає майже непомітним. Ви просто підтверджуєте свою особу, і платіж проходить.
В Україні ця технологія з’явилася лише у 2025 році, але темпи її впровадження насправді вразили. Українці дуже швидко адаптуються до цифрових інновацій.
Але іноді сайт магазину все ще просить вручну вводити 16-значний номер картки. І це страшенно дратує.
Саме тому ми над цим працюємо.
Багато продавців уже перейшли на нову систему. Її підтримують численні платіжні сервіси, зокрема RozetkaPay, Епіцентр, компанії з оренди автомобілів та багато інших торговельних мереж.
Усе це стало можливим завдяки токенізації. Суть токенізації полягає в тому, що реальний 16-значний номер картки замінюється спеціальним зашифрованим цифровим токеном.
Навіть якщо хтось отримає доступ до цих даних, він не зможе побачити справжній номер картки. Тому, коли ви додаєте картку до Netflix чи будь-якого іншого онлайн-магазину, можете бути впевнені: саме технологія токенізації захищає ваші дані.
Вона не лише суттєво знижує ризик шахрайства, а й робить користування сервісами значно зручнішим, тому що вам більше не потрібно щоразу вводити всі реквізити картки.
Повернімося до найгарячішої теми — штучного інтелекту. Якщо говорити не глобально, а практично — яку роль AI-помічники відіграватимуть у екосистемі Visa?
Насправді наша історія використання штучного інтелекту почалася ще у 1990-х роках. І вже тоді ми використовували AI для управління ризиками.
Наприклад, якщо ви подорожували до Греції чи будь-якої іншої країни та оплачували покупки карткою,
система аналізувала, чи справді це ви. Якщо ж раптом карткою починали користуватися, скажімо, у Гонконзі, хоча це не відповідало звичній поведінці власника, система миттєво підвищувала рівень ризику й повідомляла банк про потенційно підозрілу операцію.
Visa сьогодні обслуговує понад чотири мільярди платіжних реквізитів у всьому світі. Наші картки приймають більш ніж у 160 мільйонах торгових точок. Саме штучний інтелект дозволяє нам оцінювати ризики таких операцій буквально в режимі реального часу.
Сьогодні ШІ вже допомагає персоналізувати фінансові сервіси. Наприклад, банк, який знає свого клієнта, може, використовуючи технології Visa, пропонувати йому більш релевантні продукти та сервіси залежно від його життєвої ситуації.
Але, на мою думку, найбільший потенціал — у поєднанні штучного інтелекту з надійною платіжною інфраструктурою. Мережа Visa працює безперервно, люди їй довіряють. І саме ця довіра стане основою для того, щоб AI-агенти могли виконувати певні фінансові дії від нашого імені.
Але хіба це не може дратувати? Уявімо, що моя дівчина вагітна. Я ж не повідомлятиму про це Visa чи банку. А потім система раптом починає пропонувати мені товари для немовлят. Чи не буде це занадто нав’язливо?
Головне тут — вибір самого користувача.
Кожна людина повинна самостійно вирішувати, чи хоче вона ділитися своїми даними.
Одні користувачі із задоволенням отримують персоналізовані пропозиції, бо вони справді допомагають. Інші, навпаки, не хочуть, щоб їхні дані використовувалися таким чином. І це нормально.
Людина повинна мати можливість сказати: «Не використовуйте мої дані» або, навпаки, погодитися на їх використання. І тут важливо підкреслити: ці дані не передаються Visa. Вони залишаються у банку, з яким працює клієнт, або у торговельній компанії, якій він надав відповідну згоду.
Україна дуже швидко впроваджує такі рішення, як токенізація, біометричні платежі та інші технології Visa. Як ви пояснюєте зв’язок між розвитком країни й готовністю людей приймати нові цифрові сервіси?
Я вважаю, що дуже важливу роль відіграє держава. Те, що Україна зробила, створивши платформу «Дія», справді вражає.
Ми також є партнером цього проєкту й допомагаємо інтегрувати платіжні можливості максимально безпечно.
Саме уряд значною мірою визначає темп розвитку цифрової екосистеми, формуючи зрозумілі правила гри. Є країни,
яким це вдається дуже добре, і тоді цифровізація прискорюється.
Деякі держави вже вивчають українську «Дію» як модель для себе, але реалізувати подібний проєкт набагато складніше, ніж здається. Тому лідерство й здатність якісно реалізовувати такі проєкти мають величезне значення.
Чому в одних країнах люди довіряють безготівковим платежам, а в інших і далі віддають перевагу готівці? В Україні вже є ресторани, кафе та магазини, які взагалі не приймають готівку. Але є люди, переважно старшого покоління, які все одно більше довіряють паперовим грошам.
На це впливає багато чинників. Мені пощастило працювати у тринадцяти країнах, ще до Visa я багато років працював у банківській сфері й міг спостерігати ці процеси зблизька.
По-перше, дуже важлива роль держави. У деяких країнах уряд цілеспрямовано стимулює використання цифрових платежів.
Друга причина — податкова система. Іноді люди користуються готівкою просто тому, що так легше приховати частину доходів або мінімізувати податки. Цифрові платежі значно прозоріші, тому зробити це набагато складніше.
І третій фактор — культура.
Фінансові звички не змінюються за один день. Десь суспільство дуже швидко приймає нові технології, а десь цей процес потребує значно більше часу.
За останні кілька років у нашому регіоні кількість торговельних точок, які приймають картки Visa, зросла з 13 до 21 мільйона. Тобто ми бачимо дуже стрімке поширення цифрових платежів.
В Україні це зростання також триває, особливо серед малого бізнесу. Це довгий шлях, і він ще триває.
До речі, не лише готівка є викликом. У деяких країнах люди досі активно користуються чеками.
Я бачив це у Франції. Мені здалося, ніби я потрапив у 1950-ті. Переді мною стояла молода жінка й розраховувалася чеком.
Саме так. Кожна країна проходить свій власний шлях.
Наша місія — забезпечити людей сучасними технологіями, допомогти сформувати довіру до цифрових платежів, щоб вони були впевнені: це безпечно, це зручно і дозволяє витрачати час на важливіші речі, ніж сам процес оплати.
Мені здається, для України прозорість має ще й особливе значення. Коли ми говоримо про прозорість, ми говоримо і про боротьбу з корупцією. Сьогодні для нашої країни це питання буквально екзистенційне. Тому прагнення до максимально прозорих фінансових процесів — це, мабуть, внутрішній запит українського суспільства.
Абсолютно згоден.
Тареку, дуже дякую вам за цю розмову, за ваш час і за те, що приїхали до Києва.
Дякую за запрошення. Для мене велика честь бути тут.
