Не кожен радіокерований літак вимагає складних розрахунків аеродинамічного профілю чи дорогих матеріалів. Автор каналу RCMakerLab показав, як зібрати модель типу “літаюче крило” з максимально доступних матеріалів — і при цьому отримати апарат, який справді добре літає. Головна ідея проєкту проста: зробити щось, що зможе повторити буквально будь-хто, навіть без досвіду в моделюванні.
Матеріали — без екзотикиОсновою корпусу став звичайний пінопласт товщиною 6 мм — легкий і гнучкий матеріал, який, утім, потребує додаткового посилення, інакше крило буде надто “живим” у польоті. Для цього автор використав ще й тришаровий крафт-пінокартон — цупкіший матеріал, де пінопластова серцевина обгорнута крафт-папером із зовнішнього боку.
Важлива деталь — сама форма крила зроблена абсолютно плоскою, без жодного аеродинамічного профілю. Це свідоме спрощення: автор одразу наголошує, що мета проєкту — максимальна доступність збірки, а не гонитва за ідеальними льотними характеристиками. Для рівних ліній автор радить використовувати гострий, ще не затуплений канцелярський ніж — старе лезо просто не дасть чистого краю,
і в деяких місцях доводиться робити по два проходи, щоб зріз вийшов акуратним.
Для пінопласту існують спеціальні клеї на кшталт Ooh Pore, але автор віддає перевагу звичайному універсальному клею — він добре з’єднує різні матеріали з пінопластом, коли це потрібно. Проблема лише в тому, що такий клей довго сохне, тому в процесі збірки деталі додатково фіксують паперовим скотчем — це дозволяє рухатись далі, не чекаючи, поки клей повністю схопиться.
Рухомі поверхні керування — елерони і кермо висоти — повинні працювати плавно і без люфтів. Для цього передню кромку крила, де кріпляться ці елементи, зрізають під кутом приблизно 45 градусів. А для самого шарнірного з’єднання автор використовує фіброво-армовану стрічку: вона одночасно міцна і достатньо гнучка, тож добре підходить для будь-яких пінопластових конструкцій.
Сервоприводи та посилення крилаДля керування підійде практично будь-який мікросервопривід. Автор обрав MG90S — недорогі, але цілком достатні за характеристиками для такої моделі. Якщо хочеться зекономити ще більше, можна взяти й простіші сервоприводи SG90.
Окремо крило посилюють армованою фіброю стрічкою — і зверху, і знизу. При цьому повністю обклеювати всю поверхню немає сенсу: цілком достатньо трьох-чотирьох смуг зверху і знизу, а зайва стрічка тільки додасть непотрібної ваги.
- Знизу крила додатково приклеюється смуга крафт-пінокартону — це той самий посилений матеріал, що й основа фюзеляжу, тільки використовується він тут як опора, яка не дає крилу надмірно прогинатись у польоті.
Кріплення двигуна з картону
Для монтажу двигуна до фюзеляжу автор виготовив кронштейн зі звичайного картону, попередньо просочивши його поверхню миттєвим клеєм — це надало картону додаткової жорсткості й міцності. Кріпиться двигун на чотири гвинти діаметром 3 мм, а сам кронштейн потім приклеюється безпосередньо до фюзеляжу.
У моделі використано безколекторний дрон-двигун типорозміру 2205 із параметром 2300 KV, під який добре підходить трилопатевий гвинт розміром 5х5 або 5х4.5 дюйма.
Електроніка: шість каналів, з яких працюють лише триРозроблена автором апаратура має шість каналів керування, хоча для цієї конкретної моделі задіяно лише три — саме стільки потрібно для повноцінного керування “літаючим крилом”. У приймачі другий і четвертий канали мають функцію змішування (mixing), що дозволяє двом сервоприводам одночасно відповідати і за кермо висоти, і за елерони. Третій канал відповідає за регулятор швидкості обертання двигуна (ESC).
Оскільки в моделей такого типу немає класичного вертикального кіля на хвості, стабілізатори доводиться кріпити прямо на кінцях крила — це і забезпечує стабільність у польоті замість звичного хвостового оперення.
ЖивленняДля самої моделі автор обрав акумулятор 3S ємністю 1800 мАг — за його словами, така батарея ідеально підходить під центр ваги конструкції, хоча цілком можна взяти й батарею на 2200 мАг. А для самого передавача достатньо невеликого 2S-акумулятора.
У підсумку вийшов доступний і зрозумілий проєкт, який поєднує просту “паперово-пінопластову” механіку з цілком серйозною самостійно розробленою електронікою — варіант, цікавий як новачкам у моделюванні, так і тим, хто хоче спробувати власноруч спроєктувати апаратуру керування.
Запис Ентузіаст показав, як створити мініатюрний аналог “Шахеду” з пінопласту спершу з'явиться на ProstoMob.
