Україна розраховує створити перший прототип європейської антибалістичної системи Freyja у першій половині 2027 року. Київ готовий надати для проєкту пускову установку та ракету-перехоплювач, а від союзників очікує радари, датчики й технології наведення.
Про це пише Reuters з посиланням на заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давида Алояна, який координує проєкт.
За його словами, міжнародний керівний комітет, що має оцінити витрати на дослідження та розроблення, невдовзі вперше проведе засідання.
“Оскільки ми працюємо в настільки стислих часових межах, у нас є амбітна мета: підготувати MVP — мінімально життєздатний продукт — до першої половини наступного року”, — заявив Алоян.
Він пояснив, що йдеться про прототип, який уже зможе продемонструвати перші практичні результати.
Антибалістичну коаліцію офіційно започаткували на саміті в Парижі два тижні тому. У зустрічі брали участь лідери десяти європейських країн, зокрема президент України Володимир Зеленський, а також близько десятка оборонних виробників.
Україна готова інтегрувати до Freyja власну пускову установку та ракету-перехоплювач.
Зеленський раніше висловлював сподівання, що система запрацює протягом року.
Від союзників Київ очікує сучасні радари, датчики, а також технології та досвід у сфері наведення ракет і електроніки управління.
До проєкту вже долучилися компанії Eurosam, яка виробляє систему SAMP-T, а також Leonardo, Thales і Saab.
Головним промисловим партнером має стати українська компанія Fire Point, яка розробила крилату ракету Flamingo. Минулого місяця вона уклала угоду з німецьким виробником Hensoldt щодо постачання радара для Freyja.
Нову систему планують зробити дешевшою альтернативою Patriot. Інші комплекси, зокрема франко-італійський SAMP/T і німецький IRIS-T, поки не довели здатності збивати балістичні ракети.
Freyja матиме відкриту архітектуру та складатиметься зі взаємозамінних компонентів різних виробників.
“Якщо Данія скаже: “Я хочу систему Freyja з радаром Weibel данського виробництва”, — це нормально. Якщо Швеція скаже, що хоче систему Saab, — це також не проблема”, — пояснив Алоян.
Для фінансування проєкту можуть створити окремий орган або спеціальний фонд, через який проходитимуть внески учасників. Алоян також розраховує, що безпосередня участь оборонних компаній разом з урядами допоможе зменшити бюрократію.
