Маскот Duolingo на зображенні із нібито військовими ТЦК з фейкового акаунту бренду в тіктоціВ українському сегменті тіктоку поширили зображення із зеленою совою – маскотом всесвітньовідомого застосунку для вивчення мов Duolingo, ймовірно, військовими ТЦК та підписом: «Один з наших користувачів пропустив урок, а тепер ми біля його під’їзду». Допис отримав тисячі уподобань, переглядів, а деякі користувачі почали поширювати його, здивовані подібною комунікацією бренду.
Однак на офіційних акаунтах Duolingo немає жодної згадки про ТЦК, а серед локалізацій його соцмереж для різних країн наразі немає України. Проаналізувавши решту публікацій на сторінці, де поширили цей контент, стає зрозуміло, що акаунт – фейковий.
Як і чому відомі бренди використовують для поширення маніпулятивних меседжів, розпалювання ворожнечі чи дезінформації, та як зрозуміти, що перед вами несправжній акаунт, навіть якщо там є офіційний маскот чи логотип – дізнавалася журналістка Rayon.in.ua.
Хахаганда, від якої не смішноБренд Duolingo має популярний офіційний тікток-акаунт, на який підписані понад 17 мільйонів користувачів з усього світу.
Його розвиток дозволив компанії наростити частку молодих користувачів до 30 років, яка у 2025 році, за даними аналітичної компанії Similarweb, становила приблизно 60% усієї аудиторії Duolingo. Також бренд активно розвиває освітні застосунки для дітей.
У тіктоці маскот (візуальний символ, талісман, – прим. ред) бренду танцює під трендові пісні, за його участю публікують меми, часто локалізовані для певних груп чи національностей або присвячені останнім резонансним подіям, як Чемпіонат світу з футболу чи поява на великих екранах екранізації «Одіссеї».
Допис з офіційного акаунту Duolingo про фільм «Одіссея». Скриншот з тіктокуСова Дуо, яка постійно агресивно нагадує про повернення до навчання, перетворюється у злого Халка чи носить із собою біту, стала упізнаваною фішкою бренду. А у 2025 році розробники застосунку навіть самі сфальсифікували смерть сови, щоб у такий спосіб привернути увагу до своїх уроків.
Подібний розкутий, грайливий образ та комунікація з гумором «на межі» – ідеальний інструмент для охочих використати його у своїх цілях.
Це підтверджує зображення сови Дуо та нібито працівників ТЦК,
опубліковане на акаунті у тіктоці з назвою Duolingo Ukraine, яке зібрало понад 310 тисяч переглядів, 26 тисяч уподобань та 20 тисяч поширень.
Допис з фейкового акаунту Duolingo в тіктоці з маскотом бренду та нібито військовими ТЦК. Скриншот з тіктоку У Threads користувач запитав, що про це думають інші, зазначивши, що йому трапився пост «з офіційного акаунту Duolingo Ukraine».
Допис з фейкового акаунту Duolingo в тіктоці, який репостнули в Threads Як реагують на таку комунікацію поцікавилася у своїх підписників і авторка телеграм-медіа про маркетинг та комунікації «Бліц», однак одразу видалила, перепросивши за поширення фейку.
Скриншот з телеграм-каналу «Бліц»Офіційним акаунт назвав і чат-бот Gemini після аналізу скриншота.
Помилкові висновки ШІ після аналізу скриншотаПідтвердити нібито автентичність акаунту намагаються і першим дописом, який складається із серії картинок із совою та згенерованим ШІ фото Володимира Зеленського, де сказано про те, що цей тікток є офіційним в Україні. Подальша комунікація теж вказує на адаптацію до українських реалій – серед публікацій є комікс про правила під час повітряної тривоги чи сова в купальнику,
яка збирається до Дніпра.
Серед них найпопулярнішими стали дописи зі згадками ТЦК, зокрема і той, де зображення військових провокативно використовують як інструмент покарання, у цьому випадку за пропуск заняття, у такий спосіб намагаючись закріпити подібне сприйняття серед користувачів.
Утім, в описах часто можна помітити помилки чи невдалий переклад з російської, акаунт не має синьої пташки верифікації, якою позначені офіційні сторінки бренду в тіктоці, у описі немає посилання на офіційний сайт, а жодних повідомлень на офіційних сайтах про запуск акаунтів Doulingo в Україні не було.
Фактчекерка, медіаекспертка та засновниця проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк розповідає, що ця схема достатньо давня і зловмисники часто використовують відомі бренди з метою підкріплення впізнаваності та авторитету задля поширення своїх наративів та меседжів.
«У конкретному випадку йдеться про «звірства ТЦК», в інших випадках, наприклад, про якісь шахрайські схеми, псевдоліки й так далі», – пояснює експертка.
На її думку, Duolingo є впізнаваним брендом в Україні, оскільки багато українців користуються цим застосунком для вивчення мов.
У компанії не наводять офіційних цифр, однак у звіті за 2023 рік там згадувалипро те, що українські користувачі увійшли до п'ятірки «найсерйозніших учнів» на Duolingo, адже мали найвищий середній час навчання.
«Зазвичай у маніпуляціях використовують ті бренди, які добре відгукуються у користувачів. Зокрема, оскільки це зроблено в тіктоці, ймовірно, зловмисники проаналізували, що значна кількість користувачів Duolingo також користується цією соцмережею, тому використали саме цей бренд», – каже Альона Романюк.
Це дозволяє допису органічно «замаскуватися» під справжній контент бренду — аудиторія вже звикла до подібного тону жартів від Duolingo, тому не одразу підозрює підробку.
Маніпулятивна технологія, використана у цьому дописі, має назву хахаганда. Йдеться про використання гумору як емоції для просування тих чи інших меседжів. За словами фахівчині, люди заходять у соціальні мережі, щоб відволіктися, переключитися й прочитати щось смішне чи нове. Тому маніпулятивні меседжі й намагаються «продати» аудиторії у такому вигляді.
«У цьому конкретному випадку йдеться про те,
що велика кількість користувачів пропускають уроки на платформі і якраз такий гумор використали в контексті ТЦК. Якщо проаналізувати сторінку загалом, то насправді там таких дописів багато, але вони так не завірусилися. Там було і «тебе шукає ТЦК», і «мирного рішення не буде», але саме цей набрав в десятки чи в тисячі разів більше переглядів», – наголошує медіаекспертка.
Подібний контент поширюють навмисно, оскільки знають, що тема чутлива. Так до реальної проблеми додається і маса фейків та маніпуляцій, щоб деморалізувати суспільство.
Відомий, отже вразливий?Як приклад подібного використання айдентики бренду у шкідливих цілях Альона Романюк пригадує кейс мережі ресторанів швидкого харчування KFC та системи інтернет-бронювання житла Booking.com. У 2022 році у мережі поширили фейкове фото плакату на вокзалі у Мюнхені, на якому із логотипами цих компаній був надпис: «Курочок з України дуже чекають у Німеччині».
Фейковий постер на вокзалі Мюнхена із надписом «Курочок з України дуже чекають у Німеччині». Його опублікував Дмитро Полянський, який у 2022 році був першим заступником постійного представника Росії в ООН
Як зазначили фахівціфактчекінгового ресурсу StopFake, фотографії з цим «постером» також поширили дипломати з Російської Федерації. У своєму Twitter на той момент перший заступник постійного представника Росії в ООН Дмитро Полянський опублікував одну з цих світлин із коментарем, що цей постер, мовляв, «показує реальне ставлення до українців у Європі».
Постпред РФ в ООН Василь Небензя навіть послався на цю «рекламу» у своєму виступі на засіданні Ради безпеки ООН щодо протидії сексуальному насильству, пов’язаному з війною в Україні.
Згодом у Booking.com заявили, що фотографії, які поширюються в мережі, були оброблені у фотошопі. У KFC Deutschland також підтвердили, що це фейкова кампанія, де незаконно використовується логотип KFC.
Наратив формував образ України як країни, що постачає Європі дешеву робочу силу чи сексуальні послуги. Це вигідно ширшому наративу про нібито експлуатацію українців Заходом та про приниження української гідності під виглядом «гостинності» Європи.
Невипадково саме це фото використали російські дипломати на засіданні Радбезу ООН щодо сексуального насильства,
пов'язаного з війною, – воно підсилювало образ Європи як цинічного «споживача» українок і дискредитувало західну солідарність з Україною.
І KFC, і Booking.com – глобально впізнавані бренди, які асоціюються з рекламою в публічних просторах, зокрема на вокзалах і вулицях, що додало фейковому фото правдоподібності.
Використали для поширення наративу про «засилля мігрантів в Україні» і український бренд «Живчик». У соцмережах поширили фото нібито реклами напою, на якій бренд буцімто закликає громадян Індії переїжджати до України зі словами: «Живи в Україні! Пий Живчик!»
Фахівці ресурсу VoxCheckперевірили, що це фейк, а фото згенерували за допомогою штучного інтелекту.
Фейкове зображення, згенероване ШІ із використанням символіки «Живчика», який буцімто закликає громадян Індії переїжджати до України Цей наратив може підживлювати ксенофобські настрої, а також створювати враження, що держава чи бізнес нібито зацікавлені залучати іноземців активніше ніж дбати про власних громадян, зокрема ветеранів чи внутрішньо переміщених осіб.
«Живчик» – це «свій» бренд, який знайомий українцям з дитинства,
тож заклик від цієї компанії до громадян іншої країни може викликати відчуття образи чи обурення.
Часто експлуатують і особисті бренди відомих осіб та бренди медіа, як-от BBC, Deutsche Welle чи ТСН. Відомим прикладом є російська мережа «Doppelganger». Вона ґрунтується на створенні копій реальних медіа, які поширюють наративи, вигідні Росії.
Подібні несанкціоновані використання брендів негативно впливають не лише на користувачів, а й на репутацію самих компаній. У дослідженні «Злам корпоративної репутації», опублікованій у Review of Finance, автори, проаналізувавши сотні випадків витоків даних і понад 2 700 репутаційних криз, зазначають, що хоч компанія не створює шахрайський або маніпулятивний контент власноруч, користувачі часто пов'язують його саме з брендом.
У результаті знижується довіра, погіршується сприйняття бренду та зростають очікування, що компанія швидко відреагує, спростує неправдиву інформацію й захистить свою аудиторію.
Як відрізнити справжній брендАльона Романюк наголошує на тому, що не потрапити на гачок шахраїв та пропагандистів допоможуть насамперед критичне мислення,
уважність та розуміння того, що в соціальних мережах та інтернеті загалом усе може бути не тим, чим видається на перший погляд.
Запобігти створенню фейкових акаунтів можна було б за допомогою певних інструментів від бігтеху, приміром, таких компаній як Meta чи того ж тіктоку, утім, наразі їх не існує.
«Будь-хто може зареєструвати акаунт «DuolingoUkr3540» чи зі схожим нікнеймом. Тому звичайному користувачу дуже важливо дивитися, чи є там ця пташечка верифікації. Але знову ж таки в тому ж самому телеграмі або в X цю верифікацію отримати не так і важко, тому слід також зважати на те, що написано в описі каналу. Звіритися з офіційним сайтом, з офіційними сторінками в інших соціальних мережах. Це основні правила, які допоможуть не поширювати ворожий контент і провокації», – наголошує експертка.
Чек-ліст для розпізнавання автентичності бренду:
- Перевірте пташечку верифікації, але пам'ятайте, що в деяких соцмережах (Telegram, X) її можна отримати без складної перевірки, тому це не 100% гарантія.
- Зверніть увагу на дату створення акаунту та кількість попередніх публікацій – свіжостворені акаунти з малою історією викликають підозру.
- Шукайте посилання на офіційний сайт у описі профілю, його відсутність є сигналом для ретельнішої перевірки.
- Звіртеся з офіційними сторінками бренду в інших соцмережах, перевірте чи згадують вони цей акаунт, чи схожий стиль комунікації.
- Читайте текст уважно – помилки, незграбний переклад (особливо явні кальки з російської) чи нетиповий тон часто видають підробку.
- Перевірте, чи є офіційні заяви компанії про запуск локалізованого акаунту саме для вашої країни.
- Оцініть контент критично, навіть якщо він смішний чи резонансний – гумор на болючі теми (мобілізація, війна, біженці) є типовим інструментом маніпуляції.
- Не довіряйте автоматично висновкам чат-ботів, адже вони також можуть помилково підтвердити автентичність фейкового акаунту.
