Штучний інтелект дедалі частіше навчають не на матеріалах з інтернету, а на паперових книгах. За даними низки західних ЗМІ, AI-компанії через посередників скуповують великі партії друкованих видань, після чого книги розрізають, сканують на промисловому обладнанні та утилізують. Книготорговці побоюються, що під цей процес можуть потрапляти навіть рідкісні та давно недоступні видання.
Практика отримала широкий розголос після оприлюднення судових документів у справі проти компанії Anthropic. З них стало відомо, що компанія реалізовувала внутрішній проєкт під назвою Project Panama, у межах якого було придбано мільйони паперових книг. Для швидкого оцифрування у видань зрізали палітурки, сторінки сканували промисловими сканерами, а паперові примірники після цього викидали.
Останні журналістські розслідування свідчать, що аналогічний попит на книги сьогодні формують і інші гравці ринку штучного інтелекту. Для закупівель використовуються спеціалізовані компанії-посередники, які пропонують анонімно придбати сотні тисяч або навіть до мільйона книг одним контрактом. Така схема дозволяє не афішувати замовників і працювати безпосередньо з продавцями книг.
Причина такого інтересу — якість даних. Старі друковані книги містять професійно відредаговані тексти, створені людьми ще до масового поширення генеративного штучного інтелекту. На думку розробників, саме такі матеріали є значно ціннішими для навчання мовних моделей, ніж сучасний інтернет-контент, який дедалі більше складається із текстів, створених самими нейромережами.
Книготорговці в Європі та Північній Америці повідомляють про різке зростання попиту насамперед на спеціалізовані, малотиражні та давно не перевидані книги. Вони побоюються, що серед таких закупівель можуть опинятися й рідкісні видання, кількість яких у світі вже є дуже обмеженою. Водночас наразі немає підтверджень, що AI-компанії цілеспрямовано скуповують або знищують унікальні музейні чи бібліотечні екземпляри — ці побоювання поки що ґрунтуються на повідомленнях учасників книжкового ринку.
Історія вже викликала нову хвилю дискусій не лише щодо авторського права, а й щодо збереження культурної спадщини. Критики наголошують, що після так званого «руйнівного сканування» (destructive scanning) цифрові копії залишаються у приватних AI-компаній, тоді як фізичні книги безповоротно зникають. Прихильники ж такого підходу зазначають, що компанії купують книги законно, а сама технологія дозволяє швидко отримати великі масиви якісних текстів для навчання сучасних моделей штучного інтелекту.
