Російська зброя – не завжди та, що вибухає. Вона може просто потрапити у вашу електронну поштову скриньку. З удосконаленням кіберарсеналу Москви цифрове шпигунство дедалі частіше стає її улюбленою зброєю для реалізації своїх геополітичних амбіцій. Минулого тижня США разом із міжнародними союзниками опублікували попередження, яке підкреслює тривожну еволюцію російської стратегії кібершпигунства. Нещодавно викрита кампанія, проведена підтримуваною державою російською групою Laundry Bear, «була спрямована проти західних урядових і комерційних організацій і призвела до їхньої компрометації».
Ознаки небезпеки стає дедалі важче ігнорувати. У липні Велика Британія та Європейський Союз запровадили пакет санкцій проти російських суб’єктів через кібератаки на Польщу, а саме проти державних структур і пов’язаних із ними злочинних мереж, яких звинувачують у проведенні кібероперацій, втручанні у демократичні вибори та поширенні дезінформації, спрямованої на послаблення підтримки України в Європі. 13 липня США опублікували рекомендацію з кібербезпеки, в якій закликали операторів критичної інфраструктури посилити захист від російських кіберзагроз.
Багато європейських партнерів спільно підготували та опублікували попередження, в якому «16-й центр» було визначено як групу, відповідальну за атаки на критичну інфраструктуру західних країн. 16-й центр ФСБ (В/Ч № 71330) – один із найдосконаліших російських кіберзлочинців – проводить кібероперації з метою отримання доступу до онлайн-систем по всьому світу, що дозволяє йому збирати конфіденційні дані та спричиняти функціональні збої в роботі західної інфраструктури. Згідно з попередженням, 16-й центр виявляє вразливості в західних маршрутизаторах і проникає в мережі секторів критичної інфраструктури. Саме цей підрозділ ФСБ був відповідальним за атаку на енергетичну мережу Польщі в грудні 2025 року.
Тут нічого нового. Остання кампанія відповідає добре відомій російській схемі використання кібероперацій для підриву західних урядів, збору розвідданих та підготовки до бойових дій. Наведемо лише кілька прикладів: після анексії Криму в 2014 році Кремль порушив роботу енергомережі України, провів операції з хакерських атак та витоку інформації під час президентських виборів у Франції 2017 року,
запустив руйнівне шкідливе програмне забезпечення NotPetya, яке завдало глобальних збитків на мільярди доларів, а також провів кампанії цільового фішингу, спрямовані проти уряду Грузії та її приватного сектору у 2018 та 2019 роках.
Цитата:: Ми фактично просимо лисицю охороняти цифровий курник.
Кремль розглядає кіберпростір як головне поле бою сучасного конфлікту. Дотримуючись доктрини «війни нового покоління», Росія діє трохи нижче порогу війни.
Путін неодноразово позиціонував кіберпростір як ключову сферу сучасного конфлікту, заявляючи, що якщо НАТО проведе кібероперації проти Росії, «ми зробимо те саме».
У відповідь на західні попередження щодо кібероперацій 16-го центру Кремль публічно заперечив російську кіберагресію. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що ці попередження є пропагандою: «Їхня справжня мета — закріпити русофобію, створити атмосферу паніки, необхідну для перетворення Європи на «обложену фортецю», та виправдати подальші ворожі заходи».
Кремль стверджував, що саме НАТО є справжнім кіберагресором, хоча єдиними прикладами, які він зміг навести,
були визнання НАТО кіберпростору військовою сферою, кібернавчання та допомога Україні. Замість того, щоб спростувати докази, на яких ґрунтуються західні оцінки щодо 16-го центру, Кремль застосував звичну інформаційну стратегію: зображення Росії як жертви західної агресії та суб’єкта, що діє в оборонних цілях, а не як агресора.
І це ще не вся іронія: ведучи агресивну кіберкампанію проти Заходу, Москва позиціонує себе як захисника глобальних кіберправил. Минулого року Організація Об’єднаних Націй ухвалила конвенцію про кіберзлочинність, яку підтримувала Росія. Зараз Москва наполягає на прийнятті нової міжнародної конвенції з інформаційної безпеки через ООН. Ідея зрозуміла: Росія хоче отримати місце за столом, де пишуться правила кіберпростору, сама використовуючи цей простіру для атак на своїх супротивників.
Фактично ми просимо лисицю охороняти цифровий курник.
Будьте певні: кібероперації Росії триватимуть. Вони – лише частина ширшої кампанії тиску на Захід. Чимдалі Путін зазнаватиме невдач в Україні, тим активніше Кремль буде застосовувати нестандартні засоби. Кібератаки надають Москві недорогий і важко відстежуваний спосіб чинити тиск, зберігаючи при цьому можливість переконливого заперечення, особливо в умовах мирних переговорів. Ці атаки дозволяють Росії грати на страху ескалації конфлікту та впливати на західних політиків. Період посилення кіберзагроз також збігається з виборами у Сполучених Штатах.
Останні попередження західних розвідувальних служб слід розглядати як попереджувальний постріл, а не як звичайні рекомендації з кібербезпеки. Росія вже випробовує західні системи захисту та використовує вразливості як інструмент стратегічної конкуренції. Перед Заходом стоїть очевидний вибір: або зміцнити стійкість зараз, або продовжувати реагувати вже після того, як Росія здобуде перевагу.
