Здавалося б, простий провід перерізом 2,5 квадратних міліметра — що там може бути цікавого? Але блогер з каналу ElectroTest вирішив на практиці перевірити те, про що електрики зазвичай знають лише в теорії: чому норми встановлюють різні допустимі струми для проводу на відкритому повітрі та проводу, прокладеного в гофрованій трубі. І результати цього експерименту виявились значно цікавішими, ніж можна було очікувати від сухих таблиць з довідника.
Головна інтрига випробування — не сам факт того, що провід у трубі гріється сильніше. А те, як саме змінюється ця різниця залежно від сили струму, і що відбувається, коли швидкість наростання навантаження стає різкою.
Автор взяв два однакових проводи перерізом 2,5 мм², прогнав через них однаковий струм — і різниця була лише в одному: один провід лежав вільно, на відкритому повітрі, а другий був захований у гофровану трубу, як це зазвичай і роблять при реальному монтажі проводки. Простий підхід, зате наочний — і саме такі порівняння часто найкраще пояснюють, чому норми пишуть саме так, а не інакше.
Перші хвилини — усе спокійно
На старті обидва проводи поводилися однаково — грілися практично синхронно, без жодної помітної різниці. Але тривало це недовго. Буквально за кілька хвилин провід усередині труби почав нагріватися помітно швидше за свого “вільного” сусіда.
Коли температура стабілізувалась, різниця становила приблизно три градуси — начебто небагато, але це лише перший, найлегший рівень навантаження. Автор окремо зауважив, що йому подобається, як плавно виглядає крива нагріву саме в трубі — умови навколо проводу там стабільніші, без різких коливань, які часто трапляються на відкритому повітрі через рух повітря.
А далі почалось найцікавіше. При збільшенні струму до 20 ампер різниця температур не просто зросла — вона подвоїлась порівняно з першим тестом. І це при тому, що навколишня температура під час експерименту становила лише 26°C. Автор чесно попереджає: якби тест проводився при 30 градусах довкола, показники були б ще вищими.
- При невеликому навантаженні різниця температур становила близько 3°C
- При 20 амперах різниця подвоїлась
- За іншими режимами різниця перевищила 10°C
- Температура навколишнього середовища під час тестів — 26°C
попри значну різницю температур самого проводу, температура на поверхні гофротруби і температура проводу в вільному повітрі в усіх тестах виявлялись майже однаковими. Тобто зовні, якщо просто торкнутися труби рукою, ви навряд чи здогадаєтесь, наскільки сильно гріється те, що ховається всередині.
32 ампери — і провід переступає небезпечну межуНаступного дня автор підняв ставки і провів тест уже на 32 амперах. Знову повторився той самий сценарій: майже дві хвилини обидва проводи грілися абсолютно однаково, наче різниці між ними взагалі не існує. А потім усе змінилось — температура проводу в трубі перевищила 70°C.
70 градусів — це вже не просто “трохи гарячіше”. Це вже реальне перегрівання проводу, яке з часом здатне зруйнувати ізоляцію і призвести до аварійної ситуації в проводці.
Далі автор вирішив подивитись і на процес охолодження — і отримав графік, на якому обидва процеси нагріву й остигання видно дуже наочно, зі всіма характерними перегинами.
Останнім етапом стало випробування зі швидким наростанням струму — коли навантаження подається не поступово, а стрімко.
І тут результат спершу підтвердив загальну логіку: провід у трубі знову нагрівався швидше за провід на відкритому повітрі.
Але потім сталося те, чого, здається, не очікував навіть сам автор. Раптом ситуація перевернулась з ніг на голову — температура проводу на відкритому повітрі виявилась вищою, ніж температура проводу в трубі. Несподівано, зізнається автор, і саме ця частина експерименту, судячи з усього, стала для нього найбільш показовою.
Що виявилось всерединіНайдраматичніший момент — це фінальна перевірка “начинки”. Розібравши конструкцію, автор побачив, що ізоляція проводу та стінки гофротруби в буквальному сенсі сплавились між собою в одне ціле. Коли він нарешті дістався до датчика температури всередині, з’ясувалось, що ізоляція розплавилась і там теж.
- Перші хвилини нагрів однаковий незалежно від умов прокладки
- Зі зростанням струму провід у трубі систематично гріється сильніше
- При швидкому наростанні навантаження картина може несподівано змінитись на протилежну
- При тривалому надлишковому навантаженні ізоляція проводу та труба здатні сплавитись між собою
https://youtu.be/kLrgGtzUQUk
Запис Провід у трубі і на відкритому повітрі: електрик перевірив під навантаженням, що швидше перегрівається спершу з'явиться на ProstoMob.
