Компанії, які розробляють штучний інтелект, намагаються знайти спосіб ефективно заробляти на своїх технологіях, але ціноутворення для AI-сервісів виявилося значно складнішим, ніж очікували.
Популярні платформи на кшталт ChatGPT, Claude та Gemini досі пропонують безкоштовні версії, хоча їхня розробка потребувала сотень мільярдів доларів інвестицій від таких компаній, як Microsoft, Google та Anthropic. Водночас технологічні гіганти запускають платні підписки з розширеними можливостями — наприклад, для програмування, бізнес-аналітики та автоматизації.
Однак визначити справедливу ціну за використання штучного інтелекту виявляється складно через непередбачуваність роботи моделей. Основою сучасних мовних моделей є токени — невеликі математичні фрагменти, на які система розбиває запити користувача та формує відповіді. Кількість використаних токенів залежить від складності завдання, довжини запиту та особливостей самої моделі.
Проблема в тому, що одна й та сама команда може призвести до різних результатів і потребувати різної кількості обчислень. Особливо складною ситуація стає з так званими AI-агентами — системами, де кілька моделей одночасно аналізують інформацію, ухвалюють рішення та виконують завдання без постійного контролю людини.
Через це компанії часто не можуть точно спрогнозувати свої витрати на штучний інтелект. Бізнес може лише приблизно оцінити майбутні рахунки, адже реальне споживання ресурсів залежить від того, наскільки активно працівники та автоматизовані системи використовують AI.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
