Штучний інтелект уже допомагає математикам знаходити докази, створювати нові приклади та формулювати дослідницькі питання. Наукова спільнота тепер вирішує, як використовувати ШІ у відкриттях без втрати авторства, прозорості та відповідальності.
Про це пише Phys.org.
Компанія OpenAI нещодавно заявила про десять математичних та інформатичних результатів, отриманих за допомогою ще не випущеної моделі Astra. Серед напрямів, у яких ШІ продемонстрував результати, — геометрія, криптографія та теорія кодування.
Разом із повідомленням про досягнення компанія оприлюднила заяву про відповідальність перед математичною спільнотою. У ній порушили питання авторства, перевірки достовірності результатів та того, як штучний інтелект змінює сам процес наукових відкриттів.
ШІ вже не обмежується виконанням математичних операцій. Системи на кшталт ChatGPT і Claude поступово навчилися допомагати у пошуку доказів, створенні нових прикладів та формуванні ідей для майбутніх досліджень.
Через це перед математиками постали складні питання. Якщо алгоритм допоміг знайти доказ або сформулювати нову гіпотезу,
то яку частину роботи можна вважати людською творчістю і кому належить авторство відкриття.
Університети, наукові журнали та організації, які фінансують дослідження, вже почали розробляти правила використання генеративного ШІ. Вони намагаються визначити, як перевіряти роботи, створені за допомогою таких інструментів, і наскільки детально автори повинні повідомляти про їхнє застосування.
Окремі зміни помітні й у наукових препринтах. Кількість математичних робіт, які надходять на платформу arXiv, зростає, а разом із цим збільшується потреба у нових підходах до оцінки таких публікацій.
Деякі дослідники побоюються, що ШІ може змінити саму природу математики. Адже якщо машина здатна швидко знаходити нові теореми, виникає питання: чи головною метою науки залишається створення нових тверджень, чи важливішим є розуміння причин, чому вони працюють.
Частина математиків закликає не відмовлятися від технології, а виробити правила її використання. У Leiden Declaration, яку підписали тисячі представників математичної спільноти, йдеться про те, що ШІ має доповнювати людську творчість,
а не замінювати її.
Одним із найвідоміших прихильників обережного використання ШІ є математик Терренс Тао. Під час Міжнародного конгресу математиків він заявив, що головне питання полягає не в тому, чи допускати штучний інтелект до математики, а в тому, як інтегрувати його так, щоб зберегти принципи науки.
Водночас дослідники вже мають різний досвід роботи з ШІ. В одному випадку математики свідомо відмовилися від використання таких інструментів під час розв’язання складної задачі через етичні побоювання.
В іншому випадку штучний інтелект допоміг знайти математичний об’єкт, пошуки якого тривали понад два роки. Дослідник Алуні Ріццолі використав модель OpenAI разом із суперкомп’ютерним кластером, і необхідні обчислення зайняли 43 години.
Після отримання результату він не привласнив відкриття одноосібно, а запропонував іншим ученим, які працювали над проблемою, підготувати спільну статтю. Роботу згодом опублікували на arXiv.
Цей приклад показав, що використання ШІ не обов’язково руйнує традиції наукової співпраці. Технологія може прискорювати пошук, але правила взаємодії між дослідниками можуть залишатися незмінними.
Математики поки не мають єдиного підходу до ролі штучного інтелекту в науці. Одні відмовляються від нього з етичних причин, інші використовують як потужний інструмент для складних завдань.
Наступний етап розвитку математики, ймовірно, буде пов’язаний не з питанням, чи може ШІ брати участь у відкриттях, а з тим, за якими правилами люди та машини зможуть разом створювати нові знання.
