Про це міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук розповіла в інтерв’ю DOU.
Оновлені стратегічні цілі Мінцифри внесли до програми уряду. Водночас документ ще координують та погоджують з іншими міністерствами, тому частина планів може змінитися.
Які сервіси готують для військовихОдним із пріоритетів стане цифровізація шляху людини від військовозобов’язаного до ветерана. Мінцифри хоче об’єднати дані та послуги, які людина отримує в реєстрі “Оберіг”, військовій екосистемі, застосунку “Армія+” та системах Міністерства у справах ветеранів.
За словами Ферчук, цей механізм має працювати для всіх Сил оборони – ЗСУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та інших структур. Через військо вже пройшли щонайменше мільйон людей, тому після завершення служби їхні дані мають передаватися до ветеранської екосистеми разом з інформацією про належні послуги та пільги.
Серед нових розробок – система психологічного тестування і підтримки військовослужбовців. Подробиць про її функції та строки запуску міністерка не повідомила.
Окрему цифрову систему створюють для навчальних центрів.
Інструктори зможуть вести програми, оцінювати результати військових, готувати характеристики після навчання та рекомендувати людину для певного напряму служби.
Мінцифри також планує автоматизувати військовий рекрутинг. Система має враховувати інтереси кандидатів, пропонувати їм відповідні вакансії та супроводжувати до обраного підрозділу і посади.
Ферчук наголосила, що головна роль у створенні військових продуктів належить Міноборони. Мінцифри відповідатиме за координацію та допомагатиме реалізувати цифрову складову.
Що зміниться у “Дії”В Україні оцифрували та трансформували менш як половину державних послуг. Тепер Мінцифри планує визначити наймасовіші з них і перевести в електронний формат ті процедури, які можна швидко спростити.
До кінця 2026 року відомство хоче запустити електронну чергу для водіїв легкових автомобілів і електронний європротокол, який дозволить оформлювати дорожньо-транспортні пригоди без паперових документів.
Мінцифри також розглядає перехід до проактивних державних послуг. “Дія” зможе самостійно пропонувати людині потрібний сервіс, якщо система вже має інформацію про її навчання,
статус або життєві обставини.
Поки це лише концепція. Міністерство має перевірити, як її сприймуть українці та які правила використання персональної інформації будуть потрібні.
5G, супутниковий зв’язок та інтернет під час блекаутівМінцифри готується до складної осені й зими та працює над резервуванням державних сервісів, мобільного зв’язку й інтернету.
Паралельно відомство розвиває 5G і Direct to Cell – технологію прямого зв’язку звичайного смартфона із супутником. За словами Ферчук, Direct to Cell уже працює, а зараз тестують передавання невеликих обсягів даних.
Окремим напрямом залишаються мережі xPON, які можуть довше працювати під час відключень електроенергії. Повноцінний загальнонаціональний запуск 5G міністерка не анонсувала, тому йдеться про поступове розгортання та тестування технології.
Оповіщення про тривоги хочуть зробити точнішимиМінцифри розглядає можливість удосконалити систему сповіщень про повітряну тривогу. Повідомлення мають стати інформативнішими, щоб люди краще розуміли характер загрози.
Конкретного механізму та строків упровадження поки немає.
За словами Ферчук, це питання лише нещодавно з’явилося в роботі міністерства.
Коли запрацює українська LLMДо кінця грудня 2026 року Мінцифри планує отримати першу тестову версію національної великої мовної моделі “Сяйво”. Якщо випробування відбудуться за планом, у січні 2027 року модель можуть відкрити для користувачів.
“Сяйво” розробляють разом із “Київстаром” на базі відкритої моделі Gemma 3 від Google. Її мають додатково навчити на українських текстах, адаптувати до місцевого контексту та перевірити за спеціально створеними тестами. Докладно про вибір базової технології раніше повідомляло Мінцифри.
Основними проблемами залишаються створення якісного українського корпусу даних і врегулювання прав на використання цих матеріалів. Мінцифри хоче, щоб готова модель була публічно доступною для державних установ, бізнесу, освіти, науки та оборонної сфери.
