Навчання ШІ на книжках, статтях та інших захищених авторським правом матеріалах залишається юридично спірним. Суди США поки не сформували єдиного підходу до таких випадків.
Про це пише видання TechCrunch.
Моделі, які використовують ChatGPT, Gemini, Claude та інші ШІ-сервіси, навчаються на величезних масивах даних, серед яких є книжки, наукові роботи, статті та інші матеріали з інтернету. Часто автори не давали на це окремої згоди.
За словами адвокатки Кеті Гелліс, яка спеціалізується на інтелектуальній власності, авторське право та технології, ця сфера залишається складною через велику кількість судових процесів і різні підходи до використання захищених творів.
Одним із важливих прецедентів стала справа проти Anthropic. У 2025 році суддя Вільям Алсап зобов’язав компанію виплатити письменникам $1,5 млрд за використання їхніх творів. Водночас він дійшов висновку, що саме навчання ШІ на книжках не порушувало авторське право.
Проблемою суд визнав інше: Anthropic отримала частину книжок із піратських онлайн-бібліотек. Тобто компанію покарали не за саме навчання моделей,
а за незаконне отримання матеріалів.
Алсап порівняв роботу мовної моделі з процесом навчання письменника, який читає велику кількість літератури, щоб створювати власні твори.
Гелліс вважає, що це рішення може бути вигідним для ШІ-компаній. За її словами, суд фактично розглянув навчання моделі як використання та опрацювання твору, а не його копіювання. А саме факт копіювання має ключове значення для авторського права.
Окреме питання стосується так званого fair use, або добросовісного використання. Це виняток із правил авторського права, який за певних умов дозволяє використовувати захищені матеріали без дозволу автора. Суд при цьому оцінює мету використання, обсяг матеріалу та його вплив на ринок оригінального твору.
Юрист Джейсон Гендерсон зазначив, що суди поки по-різному оцінюють використання матеріалів для навчання ШІ. Зокрема, проблеми виникають тоді, коли компанія використовує чужий контент для створення продукту, який безпосередньо конкурує з оригіналом.
Такий підхід застосували у справі Thomson Reuters проти Ross Intelligence. Компанія Ross використала контент Reuters для створення ШІ-платформи у сфері юридичних послуг.
Суд вирішив, що це не було добросовісним використанням, оскільки новий продукт конкурував із платформою Thomson Reuters.
Водночас аргумент про те, що чат-боти конкурують із письменниками, створюючи нові тексти на основі їхніх творів, поки не отримав остаточного підтвердження в судах.
Є й інша проблема: авторське право та створений ШІ контент регулюються різними питаннями. У справі Thaler v. Perlmutter суд постановив, що твір, створений виключно штучним інтелектом, не може отримати авторсько-правовий захист у США.
Таким чином, залишається незрозумілим, як визначати частку участі ШІ у створенні твору та доводити, наскільки саме штучний інтелект вплинув на кінцевий результат.
Більшість великих ШІ-компаній продовжують судитися через використання захищених авторським правом матеріалів. Остаточних правил поки немає, а рішення окремих судів можуть змінювати подальший розвиток цієї сфери.
За словами Гелліс, перші судові рішення вже впливають на поведінку ШІ-компаній, але їхній підхід може змінитися після нових розглядів в інших судах.
Читайте також:
