Верховний суд Індії 2 вересня 2026 року розглянув справу щодо використання штучного інтелекту працівником митниці, який послався на неіснуючі судові справи та фальшиві цитати, накладаючи штраф у розмірі близько $45 млн, пише scobserver.in.
Додатковий комісар митниці наклав штраф на Віджая Гханшьяма Гадію після того, як встановив, що партію натуральних діамантів було задекларовано як вирощені в лабораторії діаманти для застосування нижчого тарифу.
Штраф оскаржили у Високому суді Гуджарату. Після того як у січні 2026 року суд відхилив апеляцію, Гадія звернувся до Верховного суду.
Колегія у складі суддів Діпанкара Датти та Шіла Нагу не розглядала по суті питання щодо ймовірного неправильного декларування товару. Натомість суд встановив три види помилок у рішенні митника: частина наведених справ взагалі не існувала, деякі містили фальшиві посилання, а реальні судові рішення використовувалися для обґрунтування правових висновків, яких вони насправді не містили.
Останню категорію помилок колегія назвала очевидною «галюцинацією ШІ».
Верховний суд скасував як рішення митного органу,
так і рішення Високого суду. Справу доручили заново розглянути іншому посадовцю такого самого рангу. Органу, який здійснює призначення, також надали право вирішити питання щодо можливих заходів стосовно митника, який підготував дефектне рішення.
У липні 2026 року Верховний суд Індії вже розглядав подібну проблему у справі Pooja Ramesh Singh v Jammu and Kashmir Bank Ltd.. Тоді йшлося про шість нібито судових прецедентів, використаних Національним трибуналом з питань корпоративного права. Серед них були повністю вигадані рішення, неправильні посилання та неіснуючі абзаци, приписані справжнім судовим рішенням.
Тоді Верховний суд застосував принцип «нульової толерантності» до створених ШІ фальшивих судових рішень і зазначив, що рішення, яке містить навіть невелику кількість вигаданого або «галюцинованого» юридичного матеріалу, має бути скасоване незалежно від того, чи вплинув цей матеріал безпосередньо на результат справи.
Суд водночас визнав, що штучний інтелект може допомагати під час юридичних досліджень і підвищувати ефективність роботи за умови, що людина контролює процес ухвалення рішення та перевіряє отримані результати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
