Про це ідеться у заяві OpenAI.
Рівняння Нав'є — Стокса є однією з семи «Задач тисячоліття», які Математичним інститутом Клея у США обрав у 2000 році як спосіб відстеження прогресу математики в новому тисячолітті.
Інститут пропонує мільйон доларів за перше правильне рішення кожної задачі.
До оголошення OpenAI було вирішено лише одну із задач. Щоб вирішити рівняння компанія використала «внутрішню модель, яка є значно потужнішою, ніж GPT‑6 Astra».
OpenAI заявила, що її боти обмінялися майже 3 мільйонами повідомлень і використали 130 мільярдів вихідних токенів, або окремих рядків тексту та коду, які модель ШІ генерує у відповідях, лише на тесті Нав'є-Стокса.
За цінами, вказаними OpenAI, такі зусилля коштували б приблизно 10 мільйонів доларів через величезну кількість електроенергії, необхідної для роботи спеціалізованих чіпів, які керують технологіями штучного інтелекту.
«Наша мета в публікації цього результату — повідомити про суттєвий прогрес наших моделей штучного інтелекту. Ми не маємо наміру претендувати на премію за цей результат. Ця віха є значним досягненням математиків та дослідників штучного інтелекту. Однак це не кульмінація, а радше моментальний відбиток прогресу в розробці штучного інтелекту», — заявили в OpenAI.
Однак заява компанії вже викликала суперечки, пише BBC. Професор математики Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер заявив, що він та Левент Альпоге — математик, який працює на компанія-конкурента OpenAI, — також працюють над розв’язанням цього рівняння.
Математики використовували у своїй роботі інструмент OpenAI. А 3 вересня Бакмастер дізнався, що «інформація про наш прогрес була передана OpenAI».
Професор стверджував, що OpenAI не почала працювати над рівняннями Нав'є-Стокса, доки «інформація про його роботу не досягла OpenAI».
OpenAI привітала «одночасну роботу» Бакмастера та Альпеге, назвавши її «чудовою». Але запевняє, що що не бачила «жодної з їхніх робіт жодним чином, доки вони не опублікували її публічно».
