У Китаї протестували офтальмологічну клініку, роботу якої значною мірою побудували на ШІ. Після навчання на якісних даних система значно підвищила точність діагностики, але спочатку лікарі майже не користувалися нею.
Про це пише видання Science alert.
Дослідники з Пекінського інституту зорових наук і трансляційних досліджень створили AI-TEC — офтальмологічну клініку, у якій штучний інтелект використовували на різних етапах роботи з пацієнтами. Лікарі залишалися залученими до процесу, але систему спочатку проєктували саме з розрахунком на активне застосування ШІ.
Штучний інтелект допомагав під час підготовки пацієнтів до консультації, аналізував знімки очей і використовувався на етапі подальшого спостереження.
На початку випробування система не надто добре визначала захворювання за знімками сітківки, зокрема глаукому та вікову макулярну дегенерацію. Ситуація змінилася після того, як офтальмологи надали ШІ 1426 якісних зображень із правильними діагностичними позначками.
Ці дані виявилися кориснішими за майже 27 тисяч зображень, які використовувалися для початкового навчання.
Вони були нижчої якості та не мали такого повного маркування.
Після додаткового навчання показник AUROC, який застосовують для оцінки здатності діагностичної системи розрізняти хворих і здорових пацієнтів, перевищив 0,93. За цим показником система наблизилася до інших сучасних технологій аналізу медичних знімків.
Однак точність ШІ виявилася не єдиною проблемою. Через п’ять місяців після запуску працівники клініки використовували доступні AI-TEC інструменти лише у 41 з 1113 обстежень за місяць, тобто у 3,8% випадків.
Наступного місяця показник зріс до 259 з 1126 обстежень, або 23%. Дослідники пояснюють це змінами в роботі системи: її зробили швидшою, скоротили кількість необхідних натискань і зменшили обсяг ручного введення даних.
Автори дослідження зазначають, що ефективність ШІ в медицині залежить не лише від алгоритму. Важливими є якість даних, зручність робочого процесу, участь лікарів, контроль за системою та можливість виміряти її реальну користь для пацієнтів.
Окремо дослідники наголосили на необхідності швидкого зворотного зв’язку від медиків. Якщо лікарі повідомляють про помилки ШІ через кілька тижнів,
система повільніше адаптується. Тому такий обмін інформацією має відбуватися без значних затримок.
Водночас у підходів лікарів і ШІ залишається принципова відмінність. Штучний інтелект переважно шукає відповідь на питання, чи є на знімку ознаки захворювання. Лікар спочатку враховує скарги пацієнта та симптоми, наприклад погіршення зору, а вже потім оцінює результати обстежень.
Тому висока точність аналізу знімків сама по собі ще не означає покращення медичної допомоги. Дослідники пропонують оцінювати такі системи не лише за результатами тестів алгоритму, а й за тим, наскільки вони змінюють роботу клініки та впливають на здоров’я пацієнтів.
Читайте також:
- Чотирилапі онкологи. Індійський стартап використовує собак та штучний інтелект для діагностики раку
- Робота з вірусами. Anthropic виявила п’ять випадків використання Claude для досліджень, пов’язаних із біологічною зброєю
- Аналіз соцмереж. Штучний інтелект допоміг виявити приховані побічні ефекти Оземпіку
