Україна зіткнулася з новою проблемою у боротьбі з російськими ударними безпілотниками. Випробування вітчизняних дронів-перехоплювачів, які мають знищувати швидкі реактивні БПЛА РФ, завершилися не так, як планувалося. Як пише Reuters, частина апаратів виявилася складною в управлінні на високій швидкості, а деякі прототипи впали під час випробувань.
Проблема реактивних дронів особливо загострюється через стрімке збільшення Росією їх кількості. За даними українських військових, протягом літа їхнє застосування зросло приблизно у шість разів. Якщо у червні Росія запустила близько 450 таких апаратів, то у серпні приблизно 2850.
Після початку повномасштабної війни Росія активно використовувала дешеві ударні дрони типу Shahed з поршневими двигунами. Їхня швидкість зазвичай не перевищує 200 км/год, що дозволило Україні поступово підвищити ефективність боротьби з ними. Однак тепер Москва переходить до швидших моделей. За наявними даними, частина російських реактивних безпілотників здатна розвивати швидкість від 240 до 500 км/год. Деякі з них також можуть змінювати маршрут і висоту польоту за командами оператора.
Для української ППО це означає суттєво менше часу на виявлення та ураження цілі.
Найбільше таких атак припадає на Київ та його околиці, а також на Одесу. За словами представника Повітряних сил України Юрія Черевашенка, частка реактивних безпілотників у деяких атаках уже перевищує 70%.
Чому перехоплювачі не встигають за цілямиУкраїна вже створила мережу дронів-перехоплювачів, які значно дешевші за традиційні ракети ППО. Вартість окремих таких апаратів може становити менш як 2000 доларів. Вони показали високу ефективність проти повільніших безпілотників. Але проти реактивних цілей цього вже недостатньо.
Під час липневих випробувань виробники намагалися перевірити нове покоління перехоплювачів. За словами джерел, частина апаратів була важкокерованою на швидкості понад 400 км/год. Деякі прототипи впали в сусідніх полях і лісах.
Водночас українські військові та розробники наголошують: це не означає, що концепція перехоплювачів провалилася. Навпаки, Україна намагається швидко адаптувати технологію до нової реальності. За словами Черевашенка, уже випробовуються нові рішення,
зокрема автоматичне наведення та швидші перехоплювачі. Президент Володимир Зеленський заявляв, що над технологіями боротьби з реактивними БПЛА працюють понад 60 українських компаній.
Ставка на дешеві ракети та штучний інтелектОдним із перспективних напрямів вважають дешеві керовані ракети, які можна буде використовувати проти масованих атак. Традиційні західні ракети ППО коштують дорого, а їхні запаси обмежені. Ще один напрям - це штучний інтелект і автоматичне наведення. Якщо перехоплювач не може наздогнати швидший дрон, він має вийти на траєкторію його руху та здійснити лобове перехоплення.
Окрему роль може відіграти комплексний підхід, коли радіоелектронна боротьба, системи виявлення, перехоплювачі та інші засоби ППО працюють як єдина мережа. Це особливо важливо через те, що сучасні російські дрони стають стійкішими до традиційного глушіння навігації. За даними української галузі, частина апаратів використовує вдосконалені антени, які ускладнюють вплив на GPS.
Таким чином, боротьба з дронами перетворюється на чергову технологічну гонку. І те, наскільки швидко Україна зможе створити дешевий та ефективний "щит" проти російських реактивних БПЛА, може стати одним із ключових факторів захисту міст у найближчі місяці.
Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що чому російські дрони вийшли на пік ефективності.
