Автономні ШІ-асистенти позиціонуються технологічними гігантами як вершина продуктивності: вони пишуть скрипти, редагують код і розгортають інфраструктуру за лічені хвилини. Однак за красивим інтерфейсом ховається значний «архітектурний податок». Незалежний експеримент показав, що переважна частина обчислювальної потужності сучасних ШІ-агентів витрачається не на генерацію рішень, а на банальне перечитування власного контексту.
Анатомія перевитрат: 3,2 мільярда токенів заради 0,4% результатуКліматолог Зік Хаусфазер провів детальне восьмитижневе дослідження інструменту Claude Code від компанії Anthropic, зафіксувавши точні патерни витрат обчислювальних ресурсів. Цифри виявилися парадоксальними: за час тестування асистент обробив 3,2 мільярда токенів, але лише крихітні 0,4% з цього колосального обсягу склали корисний висновок, який в результаті побачив користувач.
Куди розчинилися решта потужностей? Близько 96% усіх операцій припали на кешовані читання. Механіка роботи Claude Code влаштована так, що на кожному з приблизно 14 000 здійснених кроків — чи то зчитування файлу,
запуск термінальної команди, чи звернення до зовнішнього інструменту — агент змушений заново проганяти через себе весь накопичений масив контексту. Це нагадує спробу написати есе, перечитуючи чернетку з першої сторінки перед кожною новою поставленою крапкою.
Реальний рахунок за електрику: ненажерливіший за холодильникХоча розробники LLM суттєво здешевили звернення до кешованих токенів, сам масштаб нескінченних повторних читань неминуче конвертується у високе енергоспоживання дата-центрів. Хаусфазер зафіксував, що щоденний апетит Claude Code коливається від 1,2 до 5,9 кВт·год.
Щоб усвідомити масштаб, достатньо побутової аналогії: пара стандартних домашніх холодильників, що працюють без перерви 24 години на добу, споживає близько 5 кВт·год сумарно. Іншими словами, активна сесія роботи одного програміста з розумним агентом може обходитися екосистемі дорожче, ніж базові електроприлади на кухні.
Щодо кліматичного сліду, розрахунки показують такі паралелі:
- Річний обсяг викидів CO2 від регулярної експлуатації асистента злегка перевищує вихлоп від роботи електричної сушарки для одягу.
- Той самий обсяг викидів еквівалентний половині вуглецевого сліду електромобіля, що проїхав 18 500 км трасами Каліфорнії.
Отримані дані викликали резонанс в експертному середовищі, але не обійшлися без скепсису. Фахівець зі сталого розвитку ШІ Борис Гамазайчиков охарактеризував підрахунки Хаусфазера як «хорошу спробу», однак звернув увагу на те, що дослідник міг спиратися на не найактуальніші базові метрики дата-центрів. Гамазайчиков анонсував власний масштабний звіт, публікація якого очікується наприкінці вересня 2026 року — він має представити скориговану картину індустрії.
Головна проблема подібних досліджень полягає в інформаційній закритість: провідні ШІ-лабораторії неохоче діляться точною телеметрією енерговитрат на агентські ланцюжки reasoning-моделей. Поки індустрія намагається усвідомити реальну ціну автономності ШІ, відбуваються зрушення і на юридичному фронті: наприклад, нещодавно Ілон Маск відкликав свій антимонопольний позов проти Apple, знизивши накал боротьби навколо монополізації технологій штучного інтелекту. Але якщо регуляторні суперечки можна владнати в суді, то закони термодинаміки обійти не вдасться — архітектурам ШІ-агентів потрібна термінова оптимізація роботи з пам'яттю.
Повідомлення Тести Claude Code виявили прихований апетит ШІ: чому 96% обчислень йде на читання власної пам'яті з'явилися спочатку на ITnet.
