Китайські військові дослідники запропонували концепцію танка, який працюватиме від малого ядерного реактора та отримає електромагнітну рейкову гармату. За задумом авторів, така машина може з'явитися після 2045 року, а дальність стрільби теоретично сягатиме 450 км.
Про це пише South China Morning Post.
Концепцію описали в науковій роботі дослідників Inner Mongolia First Machinery Group і Пекінського технологічного інституту. Йдеться про 60-тонну броньовану машину з малим модульним реактором потужністю близько 10 МВт і рейковою гарматою на 50 МДж.
Автори не пропонують одразу переходити до ядерного танка. Розвиток технології розбили на три етапи, розраховані приблизно на два десятиліття.
До 2035 року дослідники хочуть зосередитися на встановленні електромагнітної зброї на вже наявні танкові платформи. На цьому етапі планують використовувати більш зрілі й доступні системи живлення.
Наступний період охоплює 2035–2045 роки. Тоді танк має отримати значно потужнішу електромагнітну гармату, нові накопичувачі енергії та активний електромагнітний захист.
У концепції для цього етапу згадується рейкова гармата потужністю 20 МДж із дальністю до 300 км та електромагнітна броня на 10 МДж.
Живити систему пропонують від дизельної установки потужністю близько 2000 к. с. у поєднанні з твердотільними батареями, надпровідними накопичувачами та бортовою мікромережею.
Найрадикальніший варіант передбачений уже після 2045 року. Саме тоді дослідники допускають появу повністю ядерної машини.
Малий модульний реактор має виробляти близько 10 МВт і при цьому залишатися достатньо компактним для встановлення у броньованому корпусі. У роботі вказано, що його об'єм не повинен перевищувати приблизно 2 кубометрів, а радіаційний захист має важити до 3 тонн.
Паливо для такого реактора, за задумом авторів, потрібно буде замінювати не частіше ніж раз на п'ять років.
Головною зброєю машини має стати рейкова гармата потужністю 50 МДж. Вона використовує електромагнітну силу для розгону снаряда замість звичайного порохового заряду.
У теорії снаряд такої гармати міг би розганятися приблизно до 3,5 км/с. Автори концепції вважають, що це дасть змогу досягти номінальної дальності близько 450 км.
Однак величезний запас енергії сам по собі не розв'язує головної технічної проблеми.
Для пострілу рейкотрону потрібно передати дуже велику потужність за надзвичайно короткий проміжок часу, тому танку необхідна складна система накопичення й миттєвої віддачі енергії.
Самі дослідники визнають, що до практичного використання такого танка ще далеко. Перед цим потрібні складні багатофізичні моделювання та випробування систем уже на рівні повноцінної бойової машини.
Ідея викликає сумніви й у незалежних військових фахівців. Один зі співрозмовників SCMP звернув увагу на те, що мініатюризація реактора не усуває проблем із масою, розмірами, захистом екіпажу та загальною практичністю машини.
Є питання і до самої користі майже необмеженого запасу енергії. Навіть якщо танк не потребуватиме звичайного пального, йому все одно доведеться поповнювати боєприпаси, а екіпажу — відпочивати та отримувати постачання.
Тому поки йдеться не про готовий китайський танк, а про довгострокову технологічну концепцію. Опублікована робота лише окреслює напрям, у якому китайські військові інженери пропонують розвивати бронетехніку в найближчі десятиліття.
