Війна в Україні та конфлікти на Близькому Сході різко прискорили пошук альтернатив GPS. Те, що ще кілька років тому сприймалося як майже гарантовано доступна технологія, дедалі частіше виявляється вразливим до глушіння, спуфінгу та інших засобів радіоелектронної боротьби. Financial Times пише, що військові, авіаційні компанії та технологічні стартапи вже тестують одразу кілька систем, які мають дозволити літакам, дронам, кораблям і зброї орієнтуватися без супутникового сигналу.
Україна стала одним із головних полігонів цієї технологічної гонки. Через інтенсивне застосування РЕБ частина озброєння, що покладається на GPS, втратила значну частину своєї точності. FT згадує, зокрема, реактивні боєприпаси HIMARS та керовані артилерійські снаряди Excalibur, ефективність яких російські системи глушіння змогли суттєво знизити.
Але проблема давно вийшла за межі поля бою. За даними європейських авіаційних органів, на які посилається FT, близько 40% авіаруху в Європі нині стикається з певними формами GPS-перешкод. Серед районів, звідки фіксується особливо інтенсивний вплив,
називають російський Калінінградський ексклав і Кольський півострів. Комерційні літаки над східним Середземномор’ям і Чорним морем регулярно повідомляють як про втрату сигналу, так і про отримання хибних координат.
Одним із найекзотичніших рішень стала квантова навігація. Британські та американські науковці тестують сенсори на основі атомів, охолоджених майже до абсолютного нуля. Такий прилад здатний надзвичайно точно вимірювати рух самого літака і, на відміну від GPS, взагалі не залежить від зовнішнього радіосигналу — а отже, його неможливо просто «заглушити». Поки що головним недоліком залишається ціна: експериментальні системи можуть коштувати близько $1 млн за одиницю, тому на нинішньому етапі вони придатні радше для підводних човнів, кораблів чи дорогих військових літаків, а не одноразових дронів.
Інший шлях пропонує канадський стартап SBQuantum. Компанія створює квантові магнітометри, які визначають положення за ледь помітними змінами магнітного поля Землі. Принцип певною мірою нагадує природну навігацію китів, морських черепах та перелітних птахів.
Система Zero Drift Navigator має працювати разом з інерційною навігацією літака і час від часу коригувати похибку,
яка поступово накопичується без GPS. Перевага очевидна: магнітні особливості Землі практично неможливо заглушити або підмінити так само, як супутниковий сигнал. Але точність поки що значно нижча. Перше покоління системи SBQuantum розраховане приблизно на 100 метрів протягом усього польоту і має коштувати близько $25 тис. Це вже дозволяє використовувати її на великих дронах, літаках та автономних підводних апаратах, але для високоточної ракети чи артилерійського снаряда цього недостатньо.
Ще один напрям — машинний зір. Дрони та ракети можуть порівнювати зображення з власних камер із заздалегідь завантаженими супутниковими картами і таким чином самостійно визначати місце перебування. Колись подібні системи були настільки дорогими, що встановлювалися лише на найсучасніші крилаті ракети. Тепер здешевлення камер і обчислювальної техніки робить їх доступними навіть для відносно недорогих безпілотників.
Паралельно військові повертаються і до старих технологій. Велика Британія, наприклад, розвиває наземну систему eLoran — сучасного спадкоємця радіонавігації часів Другої світової.
Її набагато складніше заглушити непомітно, оскільки для цього потрібні потужні наземні передавачі. Розглядається й використання сигналів супутників на нижчих орбітах, зокрема систем Iridium та Starlink.
Головний висновок гонки за заміною GPS полягає в тому, що однієї універсальної технології, найімовірніше, не буде. Майбутня навігація дедалі більше нагадуватиме багаторівневу систему: інерційні сенсори, магнітні карти, машинний зір, наземні маяки та різні супутникові мережі страхуватимуть одна одну.
Як сформулював один із експертів FT, «срібної кулі» поки немає — натомість з’являється одразу кілька «бронзових». І досвід війни в Україні показує, чому це стало критично важливо: система, яка має лише один канал навігації, в умовах сучасної радіоелектронної війни дуже швидко може залишитися сліпою.
