Створення цифрових продуктів для української армії почалося з подолання технологічного розриву, з яким цивільні громадяни стикалися під час мобілізації.Як розповідає керівник проєкту Роман Загородній, потреба у діджиталізації ЗСУ назрівала давно, особливо коли до лав Сил оборони доєдналося багато фахівців із цивільного IT-сектору. Досвідчені розробники та менеджери, потрапивши у військо, опинилися в умовах паперової бюрократії минулого століття.Читайте також: Як перетворити державу на IT-продукт — інтерв'ю з Русланою Коренчук, CDTO CampusПочаткова візія розробників передбачала створення єдиного суперапу «усе про все», але цей підхід виявився відірваним від реальності через відсутність підготовлених баз даних:Застосунок — це лише вершина айсберга, під яким мають бути надійні реєстри та інтеграції. Тоді цього не було, тому ми стартували з рапортів, які можна було запустити найшвидше.Команда сфокусувалася на розв’язанні найгострішої щоденної проблеми військовослужбовців — ручному оформленні документів:Під час розробки цифрових продуктів для військовозобов'язаних та діючих військовослужбовців команда Міноборони свідомо відмовилася від ідеї об'єднати застосунки Армія+ та Резерв+.За словами Загородного, цьому рішенню слідують три ключові причини:Продуктовий хаос. Об'єднувати різні аудиторії (цивільні та військові) — це проблема. Довелося б постійно робити вибір: кого пріоритезувати сьогодні. Безпека. У продуктів різні аудиторії, сценарії використання та моделі безпекових ризиків. Ризик кібератак. Якщо системи об'єднати, технічний збій залишить без послуг одразу дві аудиторії.У результаті застосунок Армія+ сформувався як автономна екосистема, стартувавши з рапортів і поступово трансформується у повноцінний суперап для військовослужбовців.Читайте повне інтерв'ю з керівником проєкту «Армія+» Романом Загороднім про цифровізацію, закритий штучний інтелект та електронні відпустки на сайті SPEKA.
Читайте ще
17 вер
17 вер
