Професор комп’ютерних наук Університету Південної Каліфорнії Єрней Барбіч отримав технічну премію «Оскар» 2025 року за розробку системи Ziva VFX, що моделює м’язи, жир і шкіру цифрових людей та істот у 3D. Як повідомляє IEEE Spectrum, технологію застосували більш ніж у 60 фільмах, зокрема «Аквамен і загублене королівство», «Ґодзілла та Конґ: Нова імперія» і «Веном: Карнаж».
Барбіч є співзасновником канадського стартапу Ziva Dynamics, який у 2015 році почав розробляти програмне забезпечення. У 2021 році компанію придбала Unity Technologies, а в 2024-му лондонська компанія з візуальних ефектів і комп’ютерної анімації DNEG отримала ексклюзивну ліцензію на Ziva VFX.
Моделювання анатомії персонажівZiva VFX використовує фізичне моделювання внутрішньої анатомії персонажа. Замість анімації лише зовнішньої поверхні художники можуть створювати моделі з кістками, м’язами, м’якими тканинами та жировим прошарком. Для кожного елемента задають властивості матеріалу, обмеження, точки кріплення й активацію м’язів, після чого симулятор розраховує їхню взаємодію та деформацію під час руху.
Програмне забезпечення спирається на обчислювальну механіку, метод скінченних елементів, чисельну оптимізацію, обробку контактів і комп’ютерну графіку. За словами Барбіча, для кіноіндустрії важлива не лише фізична правдоподібність, а й можливість для художників контролювати результат та інтегрувати його у виробничий процес.
Від комп’ютерної графіки до робототехнікиБарбіч народився і виріс у селі на північному заході Словенії. Він здобув ступінь бакалавра математики в Університеті Любляни у 2000 році, а згодом переїхав до США для навчання в докторантурі з комп’ютерних наук у Carnegie Mellon. Його дослідження були присвячені методам симуляції деформівних об’єктів. Після здобуття докторського ступеня у 2007 році він працював у Массачусетському технологічному інституті, а у 2009-му приєднався до Університету Південної Каліфорнії.
Окремий напрям його нинішніх досліджень — цифровий двійник людської руки. Команда Барбіча за допомогою МРТ відсканувала руки чотирьох учасників — двох чоловіків і двох жінок — у 12 положеннях. Зібрані набори даних відкриті для інших дослідників; їх передбачено використовувати для вивчення рухів руки, розроблення інструментів, медичних протезів і роботизованих кистей.
