Україна готує закон про батареї за стандартами ЄС.
Як повідомили у Мінекономіки та довкілля, адаптацію українського законодавства до вимог Регламенту (ЄС) 2023/1542 про батареї та відходи батарей, підготовку відповідного законопроєкту та виконання євроінтеграційних зобов'язань України обговорили під час експертної дискусії у межах проєкту «27/4: Безперервна гармонізація екологічного законодавства», – передає Еко.Район.
До обговорення долучились представники органів державної влади, бізнесу, громадськості та правничої спільноти.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко запропонував розглядати майбутній закон про батареї та відходи батарей як частину єдиної системи управління відходами: загальні вимоги до розширеної відповідальності виробника мають бути закріплені в рамковому Законі України «Про управління відходами», а спеціальні правила для окремих видів продукції – у секторальних законах.
Він також порушив питання подальшої долі Закону України «Про хімічні джерела струму», положення якого потребують перегляду у зв'язку з новим регулюванням,
і зазначив, що Комітет готовий розглянути прискорений графік розгляду, якщо це дозволить внести законопроєкт швидше.
Заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький зазначив, що до кінця 2027 року Україна має виконати низку завдань у сфері управління відходами, тож узгоджений текст законопроєкту необхідно підготувати й подати до Верховної Ради завчасно, провівши попередньо консультації з бізнесом і громадськістю. За його словами, результатом має стати зрозуміле регулювання, що враховуватиме і євроінтеграційні зобов'язання України, і особливості внутрішнього ринку.
Начальниця управління з питань управління відходами Мінекономіки Олена Калашник своєю чергою наголосила, що законодавчі положення мають бути підкріплені технічними рішеннями та спроможністю державних органів. Профільні підрозділи міністерства опрацьовують питання технічного регулювання й майбутньої цифрової інфраструктури, а також мають визначити, хто адмініструватиме систему, реєструватиме учасників і перевірятиме досягнення цільових показників. Від бізнесу очікують пропозицій щодо строків переходу,
запровадження QR-кодів, маркування та інших механізмів.
Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков пояснив, що закон про батареї стане частиною виконання комплексного бенчмарка у сфері управління відходами, хоча самого лише його ухвалення для цього недостатньо – бенчмарк передбачає комплексний підхід за всіма потоками відходів. Він підтримав орієнтацію на чинний Регламент (ЄС) 2023/1542, який замінив Директиву 2006/66/ЄС, що дозволить заздалегідь підготувати інституції та бізнес до нових правил; робота над адаптацією також має охопити консультації з Європейською Комісією та запровадження систем звітування й обміну даними.
Керівниця групи експертів ГО «ПРАГМА» Альона Шуліма представила поточний стан підготовки законопроєкту: команда працює над максимально повною транспозицією Регламенту (ЄС) 2023/1542 на рівні закону, наразі спільно з профільними підрозділами міністерства опрацьовуються коментарі та пропозиції до документа.
Радниця з управління проєктами АПУ Катерина Пищик розповіла про цілі проєкту «27/4:
Безперервна гармонізація екологічного законодавства», який АПУ та ГО «ПРАГМА» реалізують із 19 березня 2026 року. Він передбачає експертну підтримку розроблення й супроводу прийняття щонайменше двох законопроєктів у межах переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату», а також аналітичний і консультаційний супровід законодавчого процесу та розвиток діалогу з бізнесом, органами влади й правничою спільнотою.
Учасники дискусії також розглянули ключові вимоги Регламенту для виробників та інших економічних операторів – цифровий паспорт батареї, QR-маркування, процедури оцінки відповідності, належної обачності та ринкового нагляду, а також вимоги до збирання, оброблення, повторного використання й рециклінгу відходів батарей і механізми розширеної відповідальності виробника.
Наступним етапом стане завершення опрацювання коментарів і пропозицій Мінекономіки. У жовтні-листопаді 2026 року робочу редакцію документа планують надати заінтересованим сторонам для збору пропозицій, після чого законопроєкт готуватимуть до реєстрації у Верховній Раді. Бізнес уже запрошують долучатись до опрацювання положень Регламенту та напрацьовувати пропозиції щодо практичного впровадження нових вимог.
