Радіостанція Люкс ФМ звернулася до Верховної Ради та Нацради з питань телебачення і радіомовлення через робота-гуманоїда зі штучним інтелектом, якого залучили до ефірів. Робот здатний самостійно жартувати й імровізувати, тому медіахолдинг хоче з’ясувати, хто відповідатиме, якщо він поширить заборонений контент, порушить мовні вимоги або припуститься іншої помилки.
Про це пише «Детектор медіа» .
Медіахолдинг «Люкс» навесні придбав робота-гуманоїда китайської компанії Unitree Robotics. Його планують використовувати не лише в радіоефірі, а й для створення відео в YouTube і TikTok та рекламного контенту.
Робота навчають дотримуватися встановлених обмежень і уникати чутливих тем. Проте він може формувати репліки під час розмови, тому заздалегідь перевірити кожне його слово неможливо. Саме ця особливість змусила компанію звернутися по роз’яснення щодо правил роботи штучного інтелекту в медіа.
Генеральний директор холдингу Роман Андрейко надіслав запити парламентському комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики й Національній раді. Компанію цікавить правовий статус робота,
авторські права на створений ним контент, дотримання мовних квот і можливість звільнення від відповідальності за порушення у прямому ефірі.
Чи може робот офіційно бути ведучим
Юристи звертають увагу на суперечність між тим, що робот робить в ефірі, і тим, як українське законодавство визначає ведучого.
Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай зазначає, що ведучим у розумінні закону має бути фізична особа. Робот цієї вимоги не відповідає.
Старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва також наголошує: робот, віртуальний аватар або інша система ШІ не можуть бути ведучими чи дикторами в юридичному значенні цих понять.
Водночас колишня керівниця юридичного відділу Нацради, радниця Smartsolutions Анна Літвіщенко пропонує розрізняти юридичний статус і фактичну роботу в ефірі.
Якщо робот оголошує рубрики, поєднує частини програми, пояснює правила або коментує події, він виконує функції ведучого. Проте закон передбачає, що ведучий працює на підставі трудових, цивільно-правових чи інших відносин із медіа або виробником програми.
Робот не може самостійно бути стороною таких правовідносин.
На думку Літвіщенко, закон можна було б доповнити положенням про виконання функцій ведучого із застосуванням систем штучного інтелекту. Вона пропонує окремо розглядати технології, які лише озвучують підготовлений людиною текст, і генеративний ШІ, здатний самостійно створювати репліки в реальному часі.
Кому належатиме контент, який створив ШІ
Окреме питання стосується прав на аудіо та відео, створені за допомогою робота. Авдєєва звертає увагу на статтю 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права», яка передбачає спеціальний правовий захист неоригінальних об’єктів, згенерованих комп’ютерною програмою.
За її поясненням, створені ШІ аудіо- та відеоматеріали можуть отримувати передбачений законом захист. Водночас сам робот не стає автором у тому значенні, у якому авторське право застосовується до людини.
Літвіщенко додає, що правовий режим конкретного результату залежатиме від способу його створення. Значення матиме, чи підготувала людина текст або сценарій, який творчий внесок вона зробила та яку частину контенту система згенерувала автоматично.
Чи зарахують українську мову робота до мовної квоти
Закон «Про медіа» встановлює вимоги до частки української мови в радіопрограмах. Зокрема, для ведення програм передбачено не менш як 90% тижневого обсягу державною мовою.
У «Люксу» виникло запитання: якщо робот юридично не є ведучим, чи можна враховувати його українськомовні репліки під час підрахунку цієї частки?
Розкладай зазначає, що тут можлива колізія через формулювання закону. Водночас він нагадує, що вимоги до мови стосуються й самого контенту, а не лише статусу ведучого.
Авдєєва вважає, що для виконання мовних вимог важливим є зміст програми та мова, якою він звучить. За такого підходу немає принципової різниці, чи текст українською промовляє людина, чи його озвучує система ШІ.
Подібну позицію висловлює Літвіщенко. На її думку, репліки робота українською мають зараховуватися як виконані державною мовою, однак чинне формулювання закону залишає простір для юридичних суперечок. Саме тому вона вважає доцільним уточнити норми щодо використання штучного інтелекту в ефірі.
Чи уникне радіостанція відповідальності,
якщо робот порушить закон
Найгостріше питання стосується прямого ефіру, під час якого робот може самостійно сказати щось заборонене або зробити жест, який викличе скарги.
Стаття 117 Закону «Про медіа» передбачає окремі випадки звільнення медіа від відповідальності. Один із них стосується забороненої інформації, яку без попереднього запису поширила в ефірі особа, що не працює в медіа, якщо працівники вжили заходів для припинення порушення.
У «Люксі» хочуть з’ясувати, чи можна застосувати таке положення до робота. Компанія також запитує, чи буде достатньо в разі проблеми вимкнути його мікрофон або живлення, спростувати сказане чи відмежуватися від згенерованої репліки.
Авдєєва вважає, що виняток для запрошених учасників прямого ефіру не поширюється на робота. На її думку, система ШІ є інструментом, який саме медіа вирішило використовувати для створення контенту, а не сторонньою особою, що самостійно прийшла до студії.
Літвіщенко також зазначає, що посилання на самостійну роботу алгоритму не звільняє медіа від відповідальності. Інакше, за її поясненням, мовник міг би передати створення контенту штучному інтелекту,
а потім стверджувати, що не контролював його репліки.
При цьому юристка застерігає від іншої крайності: не кожна незапланована дія робота автоматично є порушенням закону. Спочатку потрібно встановити, що саме побачила або почула аудиторія, у якому контексті це сталося та чи відповідає ситуація ознакам конкретного порушення.
Наприклад, якщо через технічний збій рух руки робота на кілька секунд став схожим на заборонений жест, саму подію потрібно оцінити з урахуванням обставин. Окремо можуть мати значення передбачені медіа запобіжники, можливість спрогнозувати збій і швидкість реакції працівників.
Як радіостанція може зупинити робота під час ефіру
Розкладай звертає увагу, що практики розгляду таких випадків регулятором поки немає. Якщо робот припуститься порушення, медіа доведеться пояснювати обставини його поведінки та доводити, що саме сталося під час роботи алгоритму.
На думку експерта, при розгляді можливого порушення може мати значення, чи повторювалося воно, чи було закладене в роботу системи та чи намагалися працівники зупинити поширення проблемного контенту.
Він радить заздалегідь тестувати реакції робота на чутливі теми, зокрема на запитання про російську агресію. Під час ефіру також має бути редактор або режисер, який зможе негайно втрутитися та зупинити роботу системи.
Водночас, за словами Розкладая, створення окремих послаблень для ШІ може дозволити медіа виправдовувати алгоритмічними помилками порушення, за які за інших умов вони відповідали б самостійно. Він вважає, що для змін у законодавстві спочатку потрібно накопичити практичний досвід використання таких технологій і визначити конкретні проблеми чинних норм.
Поки закон не змінено, Розкладай допускає можливість загального роз’яснення Нацради щодо застосування чинних правил до контенту зі штучним інтелектом. Звернення «Люксу» до парламентського комітету та регулятора ще до виникнення можливих порушень, за його словами, може свідчити про добросовісність компанії та стати одним з аргументів під час судового розгляду.
