Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук здійснила свій перший закордонний візит до Берліну. В інтерв'ю DW вона розповіла, як Україна може допомогти Німеччині в сфері цифровізації та які технології Україна прагне отримати від Німеччини, а також навіщо акселератор BraveOne відкрили для іноземних партнерів.
DW: Пані міністерко, свій перший закордонний візит на новій посаді ви здійснили до Берліну. Чому?
Оксана Ферчук: Маю дуже позитивний досвід співпраці з урядом Німеччини. З 2022 року працювала в міністерстві оборони, там теж відповідала за діджиталізацію, спочатку логістики, медицини, HR-процесів, а потім за всю діджиталізацію. І бачила на реальному прикладі наскільки ефективною й унікальною співпраця може бути з німецькими урядовцями.
Маю бажання зараз прискорити нашу співпрацю з німецьким урядом в цивільному секторі. І приїхала насправді з пропозиціями. Україна має досвід у побудові цифрової стійкої держави, в побудові цифрових сервісів для громадян, у захисті нашої інфраструктури, в стимулюванні інновацій у High-tech секторі.
Ви приїхали з України, яка має репутацію однієї з провідних держав у сфері цифровізації. Німеччина натомість має репутацію країни, яка відстає в сфері цифровізації. У Берліні до вас ставляться саме як до представника держави, в якої Німеччина хоче вчитися?
Є таке відчуття,
є велика повага і є зацікавленість з боку всіх урядовців, з якими ми зустрілися. Кожну зустріч ми завершуємо конкретним планом: які наступні практичні кроки ми хочемо зробити. Нас війна навчила, що тільки практичні кроки мають значення, тому і цю культуру ми зараз привезли та дуже ефективно використовуємо на наших зустрічах у Берліні.
Давайте тоді про це поговоримо. З ким ви вже зустрілися? Що ви привезли і з чим ви повертаєтесь до Києва?
Перша зустріч відбулася з міністром цифрової трансформації Німеччини. Це нове міністерство, яке працює один рік. Але настрій і підхід мені сподобався. Мабуть, відчувається також бізнес-бекграунд очільника міністерства.
Де ми будемо співпрацювати? Спочатку хочемо спробувати окреслити разом з командою міністерства декілька послуг для Німеччини, які базуватимуться на тому підході, що ми використовуємо в нашій екосистемі "Дія". Візьмемо конкретні приклади, подивимось, яяк вони можуть виглядати згідно з німецьким законодавством. Подивимось, що треба зробити, щоб їх спростити.
В Україні це напрацьована навичка. Ми робимо це десятки,
сотні разів у різних міністерствах, у тому числі в міністерстві цифрової трансформації. Це рутинний, усталений процес. І ми хочемо показати німцям, як він працює.
Як швидко ви очікуєте результат у цьому?
Дуже залежить від наших колег, але ми вкладемо з нашої сторони всі зусилля. В Україні ми це робимо не окремо, а на рівні уряду. У нас є велика кількість партнерів, переважно ІТ і консалтингові компанії, які називають себе GovTech Alliance. Більше п'яти років разом з урядом вони перебувають в трансформаційних проєктах. Ми домовилися познайомити ці компанії з представниками німецького уряду і дамо їм можливість попрацювати разом, щоб подивитись, як напрацьовані навички нашої індустрії зможуть допомогти прискорити прискорити процеси нашим колегам.
Тобто йдеться про контакти бізнесу і уряду, український досвід? Чи можливо навіть Україна запропонує якийсь застосунок для Німеччини?
Українські компанії, які нам допомагають це робити в Україні. Це міжнародні компанії, яким, думаю, буде цікавий досвід співпраці з німецьким урядом. А далі я впевнена, що німецький ринок також має багато компаній,
які включаться в цей процес, бо всім нам треба швидкість. Я впевнена, що цифрова трансформація - це ще і про швидкість. Тому чим більше таких кваліфікованих партнерів з боку бізнесу допомагатиме державі прискорювати цифровізацію, тим швидше вона рухатиметься.
По-друге, не треба наївно думати, що трансформація повинна рухатись виключно виключно за участі міністерства трансформації. В Україні ми впровадили посади CDTO, Chief Digital Transformation Officer, в усіх міністерствах, в усіх органах влади, навіть в обласних адміністраціях і в громадах. Вони самостійно, згідно з регуляторними рамками, задумують свої послуги, реалізують їх за допомогою місцевих бюджетів або бюджетів конкретної вертикалі, залучають партнерів. Цей децентралізований процес народжує одночасно дуже багато цифрових проєктів, які зараз реально зробили системний зсув в розумінні українцями того, що значить хороша послуга від держави.
Під час війни ви працювали в міністерстві оборони. Зараз тут, в Берліні, обговорювали співпрацю саме в плані діджиталізації Бундесверу?
Намагалась переключити колег в цивільний сектор.
Моя зона відповідальності зараз цивільний сектор, тому більшість розмов саме про зміни і трансформацію публічних послуг і цього сектора.
Що ви хотіли б отримати від німецького уряду і чи вдалося вже про щось конкретно домовитися?
Я наголошувала, де нам хотілося б отримати більше співпраці. По-перше, Німеччина має багато технологій, які відсутні в Україні. Нашим компаніям, резидентам "Дія.Сіті", не вистачає цих технологій. І в оборонному, і в цивільному секторах. Для того, щоб залучити ці технології, у нас є прекрасний інструмент - акселератор Brave1, який раніше працював виключно з українськими стартапами і з українськими державними грошами. А зараз ми відкрили ці двері і залучаємо партнерів, які приходять зі своїм фінансовим ресурсом і приводять свої компанії.
Ми хотіли би, щоб німецькі компанії доєдналися до цього акселератора і разом з нами вирішували нагальні технологічні питання, які нам підкидає війна.
Тобто, німецькі компанії стоять під дверима Brave1 але ще не зайшли?
Не можу сказати, що хтось стоїть під дверима. Навпаки, ми відкрили двері і чекаємо наших колег.
Ми бачимо, що така кооперація дозволить нам створювати продукти в секторі оборонних технологій, щоб бути на крок попереду нашого ворога і таким чином посилювати не тільки нашу оборонку, але й оборонку партнера. Якщо певний продукт в рамках Brave1 ми започаткували і почали виробляти разом з іншою країною, то ця країна має доступ до цього продукту.
А яких технологій бракує Україні, які вона хотіла отримати через Brave1 якщо це не військова таємниця?
Я намагаюся зараз не коментувати військовий напрямок загалом. Можу сказати, що передусім йдеться про все, що пов'язане з космосом, ракетобудуванням, оптикою. Усі напрямки, де німецька індустрія має серйозні напрацювання. Нам їх не вистачає. Те, що я проговорила, це можливо один відсоток від того, що німецька індустрія могла би нам дати дати в плані технологій.
Якщо порівнювати Німеччину з іншими європейськими країнами, хто сміливіше і активніше співпрацює зараз з Україною в сфері цифрових технологій?
Не можу сказати, що хтось сміливіший, а хтось гірший. Мені здається, що кожна країна має свої унікальні сильні сторони і слабкі сторони,
як і Україна.
Наскільки Україна зараз залучена до співпраці з Німеччиною щодо кіберзахисту? Я знаю, що в Україні одні з найкращих фахівців у світі в ІТ-галузі. Чи йшлося про це під час вашого візиту?
Так, говорили про це як про вікно можливостей. Також підсвічувала нашим колегам, що в кіберпросторі йде також війна. Наші ІТ-ресурси, цифрові сервіси, причому не тільки державні, але і цивільні, перебувають постійно під атакою. Атаки модернізуються, тактика змінюється. Тому ми багато зробили інституційних змін для того, щоб покращити взагалі захист наших систем. З нами співпрацюють найкращі виробники інструментів кіберзахисту, і ми регулярно ділимося цим досвідом з іншими країнами, але в меншій мірі з Німеччиною. Тому це напрямок, в якому можна працювати більш ефективно, і ми про це говорили.
А що заважає розвивати цю співпрацю? Знаменита німецька бюрократія чи ще щось?
Не знаю. Мабуть, треба питати наших колег, чому це не в фокусі. Або це в фокусі, але, можливо, це відбувається з якимось іншим нашим підрозділом.
Нині німецький уряд і взагалі Європейський Союз обмежують приплив українських чоловіків призовного віку. Є думки, як потім сприяти, можливо, їхньому поверненню в Україну Чи збирається ваше міністерство якось долучатися до цього? Принаймні до оповіщення українських чоловіків, які живуть в Німеччині.
Ні,
ця політика не в межах нашої зони відповідальності. Наша зона відповідальності - це цифрові сервіси для громадян. Йдеться про всіх громадян - на території України і за кордоном. Найпростіший приклад - українці, що знаходяться за кордоном, можуть одружитись через "Дію", а потім поштою отримати ще й паперовий сертифікат.
Тобто наш мандат - тримати українців в одній цифровій спільноті, продовжувати надавати їм послуги як держава, тримати з ними щільний контакт. І ми зацікавлені, як уряд, в поверненні українців. Тому що українець на території України - це економічна спроможність. Це людина, у якої є робота, яка сплачує податки, яка щось споживає, щось купує. Тому це, безумовно, пріоритет.
А якщо говорити про майбутні вибори, які колись відбудуться в Україні. Давно вже йде дискусія про те, що ті, хто в Німеччині, а це понад мільйон українців, змогли б голосувати в застосунку. Підготовка ведеться щодо цього, чи це питання відкладено?
Це питання не обговорюємо зараз. Зараз у фокусі підготовка до важкої зими, як зберегти нашу інфраструктуру, яка перебуває під атаками.
Також забезпечити мобільний зв'язок для людей, щоб вони могли в будь-який момент викликати швидку допомогу або поліцію, дати доступ до інтернету.
Якщо раніше вважали, що прифронтові міста - це Суми, Харків, Запоріжжя або Херсон, то зараз можна сказати, що такі ж прифронтові міста і Київ, і Одеса. Тому що інтенсивність нападів на нашу інфраструктуру і швидкість знищення нашої цивільної інфраструктури, росте і досягає інших міст, незалежно від кордону або лінії фронту.
Німеччина планує виділити можливо додаткове фінансування саме на ці потреби, зокрема збереження мобільного зв'язку під час цієї зими?
По телеком-напрямку ми працюємо з іншими країнами. Але загалом підтримку діджиталізації ми обговорювали з міністерством економічного розвитку Німеччини. Проговорили напрямки, за якими зараз існує підтримка з боку німецького уряду, а також можливі майбутні проєкти.
До речі, ви запитували про речі, які нам потрібні від Німеччини. Перший пункт, технології, ми проговорили. Але є дотичний до нього напрямок. Нам треба разом інвестувати в R&D (research and development),
тому що інноваційні компанії і швидкий шлях до інновацій, який Україна зараз просуває, потребують також витрат на R&D.
У Німеччині дуже добре розвинена ця експертиза, є сильна наука, спільні розробки та інвестиції. Саме цього нам би дуже хотілося. Третя логічна потреба - це доступ до капіталу. Як фінансування і допомога на рівні уряду, так і фінансування у вигляді інвестицій приватного капіталу.
Заключне питання. Ви нещодавно стали міністеркою. Що ви вже встигли змінити в міністерстві? Що для вас головне?
Планів дуже багато. Що реально встигли зробити? Багато речей зробили у сфері законодавства, процесів, а також із погляду фінансування, забезпечення стійкості й доступності цифрових сервісів. Це був справді перший пріоритет.
Другий напрямок, який ми зараз досліджуємо, - хочемо розширити переваги для резидентів "Дія.Сіті", забезпечити їм більший доступ до капіталу.
Хотіли б розширити кількість сфер або сферу застосування регуляторного фреймворку "Дія.Сіті" та ширше використовувати його в автоматизації і робототехніці. Для того щоб спільнота компаній, які формують хай-тек-сектор,
розширювалася та мала більше можливостей для інвестицій і зростання.
Третій пріоритет - це все навколо "Дії". Буде багато нових послуг, в тому числі послуги на базі штучного інтелекту. Будуть зростати проактивні агентські сервіси. Наступний анонсуємо до кінця цього тижня. Слідкуйте за нашими оголошеннями.
Натякніть з якої сфери буде послуга…
Це буде фінансово орієнтована послуга, вона буде в "Дії". В "Дії" вже працює за допомогою штучного інтелекту AI-асистент, можна отримати перші довідки.І ми будемо далі не тільки консультувати наших користувачів, але і збільшувати кількість проактивних послуг.
Четвертий пріоритет - розвиток використання штучного інтелекту як в публічному секторі, так і в країні загалом. Ми маємо унікальну позицію як країна. І маємо всі можливості використати переваги штучного інтелекту, щоб отримати високе прискорення і підвищення продуктивності. На чому це ґрунтується? Війна сформувала широку IT-спільноту, яка зараз отримала фінансування, розвиває продукти. Велика кількість цих продуктів має складову у вигляді тих чи інших продуктів на базі штучного інтелекту.
Ми виростили спеціалістів, у нас є поле для постійного тестування і покращення цього продукту.
Гравці на ринку штучного інтелекту приїжджають в Україну щомісяця. Їм цікаво, щоб ми експериментували з їх продуктами, цікаво отримати доступ до наших даних. Всі розуміють, що найвищий темп R&D зараз в Україні. І це друга унікальна наша можливість. Ну і ми ще не зарегулювані, як, наприклад, європейські країни. Тому маємо можливість продовжувати ці експерименти. І я вважаю, це унікальна можливість для України показати європейським країнам, як можна по-іншому працювати з інструментами штучного інтелекту.
Ми хочемо бути такою пісочницею, сендбоксом для Європи, де Європа зможе дивитись на успішні експерименти або помилки. І, можливо, ми дамо приклад, яким чином можна стимулювати і розвиток продуктів на базі штучного інтелекту, і розвиток технологічного сектора більш проактивно.
І тут багато міфів, які можна і треба розвіювати. Наведу приклад. Під час зустрічі в Берліні мене запитали, як ми захищаємо таку велику кількість персональних даних в Дія. Співрозмовник був здивований відповіддю, що ми в Дія не зберігаємо персональних даних.
Архітектура побудована таким чином, що сам застосунок Дія - це оркестратор, який знає, куди піти, взяти конкретну інформацію за запитом людини. І друга функція - це інтерфейс, зрозумілий, зручний, і яким користуються 24 мільйони українців.
Така архітектура зовсім не суперечить правилам щодо захисту персональних даних, які існують в Європі. Це, до речі, відповідь на питання, чи вірю я, що, наприклад, Німеччина або Євросоюз може активно використовувати практики, які ми розвиваємо в Дія. Так, думаю, що можуть, і дуже сподіваюся, що разом з урядом Німеччини ми якраз спробуємо це зробити і показати, що це можливо.
