Останні масовані атаки росії по Києву продемонстрували прицільні удари не лише по енергетиці, а й по критичній телеком-інфраструктурі. Руйнування центральних дата-центрів та основних вузлів зв’язку спричинили масштабні збої одразу в кількох столичних провайдерів.Знищені сервери, розбиті комутатори та пошкоджені магістралі змушують ринок екстрено переглядати архітектуру мереж напередодні складної зими.Щоб з'ясувати, наскільки критичною є ситуація, ми поспілкувалися з Олександром Арутюняном — співвласником та директором київського телеком-провайдера «Павутина», а також головою комітету ІнАУ з захисту економічної конкуренції, чия інфраструктура також опинилася під ударом.Читайте також: Мигають лампочки на роутері: яка причина і що це говорить про інтернетКоли абонент бачить повідомлення про аварію, головне питання завжди одне: скільки реально часу потрібно, щоб повернути інтернет у квартиру?Олександр Арутюнян пояснює, що універсального таймінгу не існує, адже все залежить від масштабів руйнувань та доступу до локації.Парадоксально, але в умовах фізичного знищення вузлів малі та середні провайдери часто демонструють вищу гнучкість і здатні відновитися швидше за телеком-гігантів завдяки меншій бюрократії та децентралізації.
Відновлення мереж після прильотів — це колосальні витрати, які повністю лягають на плечі бізнесу. Держава не компенсує операторам знищене обладнання, вони виживають виключно власним коштом. Попри це, очікуване зростання тарифів пов'язане не з прямою заміною розбитих серверів.Попереду зима, і загроза того, що міста можуть тижнями сидіти без зв'язку, тривожить багатьох.Проте, за словами Арутюняна, інтернет-блекаут Україні не загрожує через унікальну архітектуру ринку.Запас міцності є, в Україні Інтернет — блекауту не буде. Навіть при втраті центральних дата-центрів оператори мають резервні майданчики, які дозволяють швидко розгорнути роботу, адже «побудувати з нуля те, що будувалось десятками років, неможливо.Перерви невеликі в роботі деяких операторів можливі. Саме тому рекомендовано мати 2 провайдери у квартирі.Що стосується критичних сервісів та збереження інформації, бізнес давно адаптувався. Масове перенесення даних на закордонні сервери розпочалося ще у 2022 році з першими блекаутами, тому ризику довготривалої зупинки важливих сайтів наразі немає.Щоб гарантовано залишатися онлайн навіть під час жорстких перебоїв, Олександр Арутюнян радить українцям змінити підхід до домашнього інтернету:Читайте також: Як користуватися домашнім Wi-Fi під час блекаутів