Навколо заявленого OpenAI прориву в одній із найскладніших математичних задач спалахнула суперечка. Математик Трістан Бакмастер стверджує, що ШІ-компанія могла використати його неопубліковані напрацювання, а в OpenAI заявили, що не можуть виключити вплив знеособлених даних від користувачів на вдосконалення моделей.
Про це пише Futurism.
Йдеться про рівняння Нав’є-Стокса, які описують рух рідин — від океанських течій до потоків повітря. Вони використовуються в науці майже два століття, однак одна з фундаментальних математичних проблем, пов'язаних із цими рівняннями, досі залишається відкритою.
У 2000 році Інститут математики Клея включив задачу Нав’є-Стокса до переліку проблем тисячоліття. За прийняте розв'язання передбачена винагорода в $1 млн.
OpenAI повідомила про роботу майже 10 тисяч ШІ-агентів, які витратили 88 годин на пошук розв'язання. Компанія заявила, що система знайшла сценарій, за якого швидкість рідини прямує до нескінченності, утворюючи математичну сингулярність.
Однак результат викликав дискусію серед математиків. Оксфордський математик Джеймс Мейнард заявив,
що з нового доказу поки надзвичайно складно отримати зрозуміле математичне пояснення.
Математик Університету Брауна Хав’єр Гомес-Серрано, який сам застосовує ШІ в дослідженнях, висловився ще різкіше.
«Ця стаття написана не для людей», — сказав він, додавши, що після суттєвої переробки доведення могло б принести користь дослідникам.
Окрема суперечка виникла навколо походження ідей, використаних ШІ. Математик Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер, який роками працював над проблемою Нав’є-Стокса, заявив, що OpenAI без його дозволу використала напрям його досліджень і довела розпочату ним роботу до кінця.
За словами Бакмастера, агенти OpenAI пішли шляхом, який раніше розвивав він і який не був поширеним серед інших дослідників. При цьому сам математик користувався Codex від OpenAI під час своєї роботи.
Через це Бакмастер припустив, що компанія могла отримати доступ до інформації, яка з'являлася під час його взаємодії з сервісом. Це твердження самого науковця, а не встановлений факт.
Після звернення до OpenAI, за словами Бакмастера, компанія запропонувала згадати його ім'я у своїй роботі за умови відмови від співпраці зі співавтором Левентом Альпеге, який працював в Anthropic.
OpenAI водночас заявила, що «не може виключити, що знеособлені дані, отримані в результаті використання ними наших продуктів, допомогли поліпшити наші моделі».
