Війна в Україні остаточно трансформувалася у високотехнологічну дуель за контроль над частотами. Поки західні країни лише намагаються перейняти цей досвід, Київ і Москва ведуть безперервні перегони інновацій, у яких ключовою зброєю стали радіоелектронна боротьба (РЕБ) та штучний інтелект, повідомляє The Wall Street Journal.
Одним із найбільш вражаючих епізодів цієї "невидимої битви" стала нейтралізація двох російських балістичних ракет, які з гіперзвуковою швидкістю летіли на ключовий урядовий об’єкт у Києві. Замість дорогих протиракет ракети були перехоплені радіосигналом та впали в Дніпро. Операцію здійснив елітний український підрозділ РЕБ Нічний дозор за допомогою вітчизняної системи Lima.
Полювання на "Кинжали" та битва технологійСистема Lima, створена у співпраці з компанією Cascade Systems, здатна випромінювати збиваючі сигнали на відстань майже до 200 км. У листопаді 2025 року підрозділ за допомогою Lima перехопив російську гіперзвукову ракету Кинжал, яку в Кремлі роками називали "невразливою". Подавши на ракету хибний навігаційний сигнал, система змусила її змінити траєкторію та розвалитися в повітрі від колосального динамічного тиску.
За словами військових, Lima нейтралізує від 70% до 95% радіокерованих дронів у секторі своєї відповідальності. Масштаби застосування засобів РЕБ в Україні вражають:
- Виробник Phantom Defense відзвітував, що за рік його системи виявили понад 11 500 ворожих БПЛА, нейтралізувавши близько 7 500 із них.
- Компанія December1 наростила постачання пристроїв РЕБ далекого та ближнього радіуса з десятків одиниць у 2024 році до тисяч екземплярів щомісяця.
У відповідь українські розробники за три місяці створили модифікацію Lima Quant, яка використовує складні математичні алгоритми для обходу захисту CRPA. У відповідь ворог почав збільшувати кількість антенних елементів - із 4 до 8, 16, а зараз уже до 32 одиниць на один апарат.
Нова ера військових технологійСтрімкий розвиток засобів РЕБ змушує обидві сторони шукати альтернативні канали зв'язку:
- Оптоволоконні дрони: стійкі до глушіння, але менш маневрені та повільніші.
- ШІ з комп'ютерним зором: дозволяє дронам наводитися на ціль автономно, хоча фахівці (зокрема з німецької Quantum Systems) зазначають, що повноцінна автономна навігація на великих відстанях усе ще потребує доопрацювання.
- Лазерний зв'язок: застосовується на флоті, але обмежений погодними умовами та дальністю.
