Технології

Поляків, які ненавидять українців, стало менше: що змінилося після ударів по «Яндексу»

12 жов•Час Дій

Після жовтневої серії ударів безпілотників по російських дата-центрах компанії «Яндекс» у європейських медіа та соцмережах активно заговорили про те, як ці атаки вплинули на роботу автоматизованих ботоферм. Польський військовий аналітик та публіцист Ярослав Вольський написав у соцмережі X, що на тлі відключення серверів у мережі відчутно поменшало провокаційних акаунтів, які розпалювали ворожнечу між поляками та українцями, а також просіла онлайн-активність на підтримку окремих західних політичних рухів. Технічна телеметрія інтернет-трафіку і справді показує стрімкий обвал автоматизованих запитів із мережі «Яндекса», проте профільні фахівці закликають не змішувати докупи загальний технічний бот-трафік і роботу політичних ботоферм у західних соцмережах.

Що заявив Ярослав Вольський про «дерусифікований інтернет» і ботів у соцмережахАктивне обговорення цієї теми почалося 11 жовтня 2026 року з допису польського оглядача Ярослава Вольського в соцмережі X. Оцінюючи наслідки ударів по російській серверній інфраструктурі, аналітик охрестив теперішню ситуацію «дерусифікованим інтернетом» і поділився власними спостереженнями за змінами у соцмережах.

За словами Вольського, після ураження центрів обробки даних «Яндекса» у стрічках помітно поменшало так званих «польських» акаунтів, які цькували українців, і дзеркальних «українських» профілів, що налаштовували аудиторію проти поляків. Окрім того, оглядач заявив, що онлайн-підтримка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у соцмережах впала одразу на 56%, а також різко скоротилася мережева активність навколо американського руху MAGA.

Схожі оцінки у X почали ширити й деякі європейські політики. Зокрема, як пише портал EUalive, чеський депутат Європарламенту Томаш Здеховський опублікував графік із різким спадом онлайн-активності навколо німецької партії AfD після атак на російські дата-центри, хоча й обережно додав до цих даних ремарку «якщо це підтвердиться».

Скриншот: Yaroslaw Wolsky

Три дата-центри за чотири дні: як вибивали інфраструктуру «Яндекса»Сама дискусія про раптове зникнення ботів виникла не на порожньому місці – їй передувало цілком реальне виведення з ладу великої частини серверних потужностей «Яндекса» на території рф. Лише за чотири дні,

з 8 до 11 жовтня 2026 року, безпілотники уразили три великі центри обробки даних російського ІТ-гіганта:

  • 8 жовтня 2026 року – удар по дата-центру в місті Сасово Рязанської області.

  • У ніч з 8 на 9 жовтня 2026 року – влучання по дата-центру в Калузі. Це величезний об’єкт потужністю 63 МВт і площею 130 тисяч квадратних метрів, який розрахований на понад 3800 серверних стійок.

  • 11 жовтня 2026 року – атака на дата-центр у місті Володимир.

У компанії офіційно визнали зупинку роботи об'єкта в Сасовому 8 жовтня, а наступного дня підтвердили, що через атаку дронів у Калузі вийшли з ладу частина інфраструктури та кілька серверних модулів.

Ця серія ударів спровокувала масштабний збій у роботі понад 80 сервісів компанії – на піку одночасно «лежали» щонайменше 84 сервіси та внутрішні інструменти. Обидва видання звертають увагу, що удари по російських сховищах даних сталися невдовзі після вересневих атак рф на українську ІТ-інфраструктуру в Києві: тоді 23 вересня 2026 року постраждав дата-центр у КВЦ «Парковий», а 25–26 вересня – інфраструктура оператора Cosmonova.net.

Що фіксує телеметрія Cloudflare і де межа між фактами та припущеннямиАналіз мережевого трафіку підтверджує: зупинка дата-центрів «Яндекса» справді напряму вдарила по обсягах автоматизованих запитів із російського сегмента інтернету. Проте сухі технічні цифри суттєво відрізняються від гучних політичних висновків у соцмережах.

За даними телеметрії сервісу Cloudflare Radar, що генерується з мережі «Яндекса» (автономна система AS13238), після ударів стрімко пішов на спад. Після першого прильоту в Сасовому обсяг такого трафіку просів приблизно до 57% від звичного рівня, а після наступних атак взагалі обвалився до 0,4% від найвищого показника за попередні два тижні.

Втім, щоб розуміти реальну картину, варто чітко розмежовувати підтверджені технічні дані та припущення:

  • Що відомо достеменно: підтверджено ураження трьох дата-центрів «Яндекса» у Сасовому, Калузі та Володимирі (8–11 жовтня 2026 року), масштабний збій у роботі щонайменше 84 сервісів Yandex Cloud та зафіксоване системою Cloudflare Radar падіння автоматизованого трафіку з мережі AS13238 до 0,4% від двотижневого піка.

  • Що є особистими спостереженнями оглядачів: твердження про зменшення кількості провокаційних «польських» і «українських» акаунтів, падіння онлайн-підтримки партії AfD на 56% та спад активності навколо руху MAGA базуються виключно на заявах Ярослава Вольського та перепостах окремих політиків у соцмережі X.

  • Чого ніхто не підтверджував: у відкритих джерелах немає жодних офіційних звітів від адміністрацій самих платформ (зокрема X чи Meta) або незалежних досліджень від профільних центрів вивчення дезінформації, які б підтверджували цифру в 56% щодо AfD чи доводили прямий зв’язок між серверами «Яндекса» та конкретними мережами політичних ботів на Заході.

Як слушно зауважує естонський мовник ERR із посиланням на дискусії серед профільних дослідників (зокрема на розбір фахівця Майкла Бонда в X), інфраструктура «Яндекса» обслуговує насамперед внутрішні російські сервіси та власних пошукових роботів (краулерів), які безперервно індексують сайти в інтернеті. Тому, дивлячись лише на графік падіння бот-трафіку з мережі AS13238 у системі Cloudflare, без додаткових технічних даних неможливо визначити, яка саме частка цього обвалу припадала на легальні пошукові алгоритми й хмарні сервіси самої компанії, а яка – на ботоферми у соціальних мережах.

Джерело, Калуга, атака

Читайте ще