Відповідне пояснення провідний науковий співробітник Державного музею авіації надав в ефірі програми «Вечір.LIVE», коментуючи заяву народної депутатки Галини Янченко про залежність України від американських супутникових даних.
Валерій Романенко пояснив, що американські супутникові системи забезпечують раннє виявлення запусків російських балістичних ракет, зокрема «Іскандерів».
Супутники здатні зафіксувати старт ракети ще до того, як вона потрапить у зону виявлення наземних радіолокаційних станцій. Це дозволяє попередньо визначити напрямок її руху та завчасно підготувати засоби протиповітряної оборони.
За словами експерта, Україна має власні радари, які також можуть виявляти балістичні цілі.
Однак наземні радіолокаційні станції фіксують ракету вже під час польоту, коли вона піднімається на висоту та потрапляє в зону їхнього огляду.
Тому втрата американських супутникових даних не означатиме повної неможливості виявлення російської балістики.
Основна проблема полягатиме в скороченні часу між виявленням загрози та можливим ударом.
Як зміниться оголошення повітряної тривоги
Романенко наголосив, що завчасна інформація про запуск дозволяє не лише швидше реагувати, а й точніше визначати райони потенційної небезпеки.
Якщо супутникових даних не буде, українським військовим доведеться орієнтуватися переважно на інформацію власних радіолокаційних засобів.
У такому разі попередження може надходити із затримкою, а повітряну тривогу доведеться оголошувати на більшій території.
Це пояснюється тим, що на початковому етапі виявлення ракети може бути складніше оперативно визначити її кінцеву ціль.
Водночас експерт не стверджує, що всі повітряні тривоги без американських розвідданих обов'язково оголошуватимуться із запізненням. Ідеться про підвищення такого ризику під час балістичних атак.
Чи зможе ППО збивати «Іскандери» без допомоги американської розвідкиЗа оцінкою Валерія Романенка, відсутність раннього супутникового попередження зменшить імовірність успішного перехоплення балістичних ракет, але не позбавить українську ППО такої можливості.
Радари зенітних ракетних комплексів можуть самостійно виявляти та супроводжувати цілі, якщо ті перебувають у межах їхніх технічних можливостей.
Однак для ефективного перехоплення особливо важливий час. Що раніше система отримує дані про наближення ракети, то більше можливостей має бойовий розрахунок для підготовки.
Теоретично нестачу часу можна частково компенсувати застосуванням більшої кількості ракет-перехоплювачів.
Проте Романенко вважає такий підхід проблематичним для України через обмежені запаси відповідних боєприпасів.
Чому під час атаки на Київ 12 жовтня тривогу оголосили після вибухівПитання своєчасного виявлення балістичних ракет набуло особливого значення після вечірнього обстрілу Києва 12 жовтня.
Близько 22:10 російські війська завдали удару по столиці, попередньо застосувавши шість балістичних ракет. Вибухи пролунали ще до того, як мешканці отримали повноцінне попередження про ракетну небезпеку.
У Повітряних силах ЗСУ пояснили, що інформація про запуски ракет із території Росії завчасно не надійшла.
Балістичні цілі виявили радіолокаційними засобами вже безпосередньо під час атаки. Причини відсутності попередження про пуски військові встановлюють.
Водночас Повітряні сили не заявляли, що затримка тривоги була спричинена припиненням передачі американських розвідданих.
Пов'язувати ці події без додаткових підтверджень було б передчасно.
Що Янченко заявила про розвіддані СШАНапередодні народна депутатка Галина Янченко в ефірі «Новини.LIVE» попередила про наслідки можливого припинення обміну розвідувальною інформацією між Україною та США.
За її словами, американські супутникові системи відіграють важливу роль у фіксації російських ракетних пусків.
Депутатка зазначила, що Україна отримує відповідну інформацію також від європейських партнерів, однак їхні можливості раннього супутникового попередження обмежені.
Янченко вважає, що без американської допомоги Україна може втратити можливість своєчасно дізнаватися про запуски російської балістики.
Романенко, коментуючи ці побоювання, звернув увагу на різницю між виявленням самого запуску ракети та її подальшим відстеженням наземними радарами.
Отже, ризик полягає не в повній втраті здатності виявляти балістичні цілі, а у скороченні часу на попередження населення та підготовку протиповітряної оборони.
