Росія продовжує розгортати супутникову мережу «Світанок», яка в перспективі може дати її військовим стійкий широкосмуговий зв’язок. Проєкт позиціонують як російську розробку, однак для його прискорення Москва спирається на виробничі можливості Китаю.
Про це пише Atlantic Council.
За програму відповідає російське аерокосмічне підприємство «Бюро 1440». Для швидшого випуску супутників Росія уклала угоду з китайською компанією Shanghai Spacecom Satellite Technology.
Дослідник Університету Калгарі Джошуа Стейн вважає, що така співпраця демонструє зростання технологічної взаємозалежності Москви та Пекіна. Він також пов’язує цей процес із ширшою взаємодією Росії з Іраном і Північною Кореєю.
Головним завданням «Світанку», за його оцінкою, є не повна технологічна незалежність Росії. Йдеться насамперед про створення каналу зв’язку, який західні держави не зможуть контролювати або відключити.
Для російських військових така система потенційно може мати велике значення. Вона здатна збільшити дальність управління безпілотниками, покращити їхню маневреність і зробити зв’язок стійкішим до радіоелектронних перешкод.
Стейн також припускає, що в міру розвитку китайських супутникових мереж Росія зможе використовувати частину їхніх можливостей. Водночас великі низькоорбітальні угруповання Китаю поки перебувають лише на ранній стадії формування.
Через це ключовими питаннями залишаються реальні строки запуску «Світанку» та масштаб майбутнього угруповання. Саме від цього залежатиме, наскільки швидко Росія зможе отримати стабільний супутниковий канал для військових операцій.
Тимчасовий повірений у справах посольства України в США Денис Сеник попереджав, що запуск системи до кінця 2026 року або на початку 2027-го може суттєво посилити можливості Росії. За його словами, російські війська зможуть швидше передавати команди безпілотникам і завдавати ударів по українських цілях практично в реальному часі.
Сеник також наголошував, що потенційна загроза не обмежуватиметься лише Україною. Стійкий супутниковий зв’язок може розширити військові можливості Росії і в інших регіонах.
Україна та її партнери вже розглядають способи сповільнити реалізацію проєкту. Серед можливих заходів називають санкції та обмеження на постачання критично важливих компонентів російським і пов’язаним із ними китайським компаніям.
На думку Стейна, саме перекриття доступу до необхідних технологій може стати одним із найдієвіших способів ускладнити розгортання мережі. Без потрібних компонентів темпи виробництва та запуску супутників можуть суттєво сповільнитися.
