Радянський апарат «Космос-482», який мав вирушити до Венери, залишався на навколоземній орбіті понад пів століття і повернувся в атмосферу у травні 2025 року. Цей випадок науковці використали для перевірки нового алгоритму зі штучним інтелектом, який визначив час входження апарата в атмосферу з різницею лише у дві хвилини від офіційних даних.
Про це пише Spider's Web.
«Космос-482» запустили 31 березня 1972 року в межах радянської програми дослідження Венери. Через несправність ракетного ступеня апарат не зміг залишити навколоземну орбіту і поступово втрачав висоту протягом наступних 53 років.
10 травня 2025 року російське державне космічне агентство повідомило про входження апарата в атмосферу о 6:24 за всесвітнім координованим часом. За оголошеними даними, він упав в Індійський океан на захід від Джакарти.
Новий алгоритм під час ретроспективної перевірки визначив момент входження в атмосферу як 6:22. При цьому розрахована моделлю невизначеність становила 11,4 хвилини, а фактична різниця з офіційно вказаним часом — лише дві хвилини.
Важливо, що прогноз зробили вже після падіння «Космосу-482» за архівними орбітальними даними.
Тобто йдеться не про передбачення, зроблене заздалегідь, а про перевірку можливостей алгоритму на події, час якої вже був відомий.
Система поєднує традиційну фізичну модель руху космічних апаратів із нейронною мережею. Розрахунки враховують гравітацію та форму Землі, опір верхніх шарів атмосфери, а штучний інтелект прогнозує зміни балістичного коефіцієнта об’єкта.
Цей показник особливо важливий для апаратів і ракетних ступенів, які обертаються під час зниження. Зміна їхнього положення впливає на площу поверхні, що стикається з атмосферою, а отже — і на швидкість гальмування.
Для навчання системи використали орбітальні дані за 11 років, які охоплювали повний цикл сонячної активності. Під час прогнозування майбутньої траєкторії балістичний коефіцієнт оновлювався кожні три години.
Алгоритм перевірили також на космічному телескопі NASA NEOWISE, який увійшов в атмосферу 2 листопада 2024 року. Модель визначила час 00:54 UTC проти офіційних 00:49, тобто різниця становила п’ять хвилин.
Ще одним тестовим об’єктом став верхній ступінь китайської ракети «Чанчжен-4Б», уламки якого спостерігали над Іспанією у березні 2023 року. І в цьому випадку розрахунок потрапив у визначені моделлю межі невизначеності.
Точність таких прогнозів має практичне значення, адже об’єкт на низькій навколоземній орбіті рухається приблизно зі швидкістю 7,8 км/с. Навіть кілька хвилин похибки можуть означати тисячі кілометрів різниці вздовж траєкторії.
Нова система поки пройшла перевірку лише на трьох завершених випадках із достатньою історією спостережень. Науковцям ще потрібно встановити, наскільки точно вона працюватиме з новими супутниками та за меншої кількості орбітальних даних.
