Двоє жителів Чикаго подали окремі колективні позови проти компаній Coco Robotics і Serve Robotics, які використовують роботів для доставки замовлень. Як повідомляє The Associated Press, позови надійшли до суду округу Кук 9 жовтня. Позивачі стверджують, що компанії порушили закон штату Іллінойс про захист біометричної інформації. За матеріалами позовів, камери та лідарні сенсори роботів могли фіксувати обличчя й руки людей, які наближалися до пристроїв, щоб забрати замовлення. Лідар - це технологія, яка використовує лазерні імпульси для вимірювання відстаней і створення карти навколишнього середовища, інформують Економічні новини.
Один із позивачів, Мітчелл Брейдінгер, стверджує, що у вересні 2025 року замовив продукти через DoorDash, однак не обирав доставку роботом. Попри це, його замовлення передали роботу компанії Coco. Щоб отримати покупки, чоловік мав підійти до пристрою та ввести код. За його словами, камери робота могли записувати його обличчя, голову та руки, а лідарні сенсори - вимірювати їхню геометрію. Позивач також стверджує, що віддалений оператор міг переглядати відео доставки в режимі реального часу.
Брейдінгер заявляє, що компанія не повідомила його письмово про збирання біометричних даних, не пояснила, як довго зберігатиме інформацію, та не отримала його письмової згоди. Другий позивач, Баррі Шейн із району Лінкольн-Парк, повідомив про схожу ситуацію з роботами Serve Robotics. За його словами, він отримував замовлення за допомогою таких пристроїв тричі. Востаннє це сталося 4 жовтня, коли замовлення через Uber Eats передали роботу, хоча чоловік не обирав цей спосіб доставки.
У позовах також стверджується, що компанії зберігають відеозаписи та дані сенсорів для навчання систем штучного інтелекту. Позов проти Serve Robotics посилається на інформацію компанії про ліцензування наборів відеоданих і даних лідарів третім сторонам для навчання ШІ. У справі проти Coco Robotics позивач стверджує, що компанія передавала зібрані роботами дані OpenAI та іншим стороннім організаціям.
За твердженнями позивачів, біометричні вимірювання зберігаються разом з іменами та адресами людей, що потенційно дає змогу пов’язати ці дані з конкретними особами. Позови ґрунтуються на Законі штату Іллінойс про конфіденційність біометричної інформації,
який зобов’язує компанії письмово повідомляти людей про збирання таких даних, пояснювати мету їх використання, отримувати письмову згоду та визначати правила зберігання й видалення інформації.
Представники обох компаній заявили, що їхні роботи не збирають біометричну інформацію клієнтів або перехожих. У Coco Robotics назвали позов безпідставним і заявили, що компанія впевнена в його відхиленні. Представник Coco також наголосив, що дотримання законодавства про конфіденційність є одним із пріоритетів компанії. За його словами, дані, якими ділиться Coco, стосуються навігації та безпеки тротуарів. Як приклад він навів передавання інформації про перешкоди на тротуарах застосунку BlindSquare, призначеному для людей із порушеннями зору. У компанії також заявили, що в межах партнерств не передають дані, зібрані на початку та наприкінці маршрутів доставки.
У свою чергу в Serve Robotics повідомили, що камери й сенсори роботів використовуються для безпечної навігації тротуарами. Представник компанії заявив, що система не призначена для ідентифікації людей або створення біометричних профілів.
Компанія також пообіцяла захищатися в суді. Позивачі вимагають передбачених законом компенсацій у розмірі 1000 доларів за кожне порушення, вчинене через недбалість, або 5000 доларів за кожне умисне чи безрозсудне порушення, а також інших способів судового захисту.
Судові позови стали черговим етапом дискусії навколо роботів-доставників, які дедалі частіше з’являються на вулицях Чикаго. Місцеві жителі висловлюють занепокоєння щодо безпеки пішоходів, доступності тротуарів для людей з інвалідністю, відеоспостереження та можливого скорочення робочих місць у сфері доставки. Пілотну програму використання роботів у Чикаго запустили у 2022 році за колишньої міської голови Лорі Лайтфут. Coco почала працювати в місті наприкінці 2024 року, а Serve Robotics - у вересні 2025-го.
Програму координують міський департамент транспорту Чикаго та Департамент у справах бізнесу й захисту споживачів. Її дія має завершитися в травні 2027 року, якщо міська рада не погодить продовження. Минулого року житель району Лінкольн-Парк Джош Робертсон ініціював петицію із закликом призупинити програму,
доки місто не оприлюднить дані про безпеку й доступність, не проведе громадські слухання та не встановить чіткіші правила. Станом на вересень петиція зібрала понад 4500 підписів.
Мешканці повідомляли, що роботи блокують тротуари й пішохідні переходи, створюють перешкоди для людей з інвалідністю та викликають побоювання щодо запису перехожих на камери. Опір розширенню програми проявився і в міській владі. У лютому олдермен Деніел Ла Спата, який представляє перший округ, відхилив плани розширення роботи роботів на значній частині свого округу після того, як понад 83% учасників онлайн-опитування виступили категорично проти.
Місто також запровадило окрему категорію в системі 311, через яку жителі можуть повідомляти про проблеми з безпекою та інші скарги на роботів. У березні робот Serve врізався у скляну конструкцію автобусної зупинки транспортної системи CTA в районі Вест-Таун, розбивши скло та розкидавши уламки тротуаром. Через кілька днів робот Coco зіткнувся з іншою автобусною зупинкою в районі Олд-Таун. Обидві компанії повідомили про розслідування інцидентів і взяли на себе витрати на ремонт. У вересні вірусного поширення набуло відео, на якому понад десяток роботів Coco, схоже, рухалися по колу та застрягли на тротуарі в Лінкольн-Парку. Запис зібрав сотні тисяч переглядів і знову посилив критику технології. Водночас компанії захищають використання роботів, називаючи їх безпечнішою та екологічнішою альтернативою для доставки на короткі відстані. На їхню думку, така технологія може зменшити кількість автомобільних поїздок і допомогти скоротити затори. Наразі звинувачення щодо збирання та передавання біометричних даних залишаються предметом судових розглядів. Компанії заперечують порушення, а остаточні висновки щодо обґрунтованості претензій має зробити суд.
