Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала кандидатка юридичних наук у галузі космічного права, постдокторантка кафедри космічних досліджень Вищої нормальної школи (ENS-PSL) у Парижі Анна Гурова.
«У гуманітарному праві діє принцип пропорційності. Навіть якщо вони назвуть супутник «законною ціллю», його знищення може завдати непропорційної шкоди іншим країнам. Треба враховувати й технічний складник: уламки загрожуватимуть іншим супутникам, а їхні власники можуть дати економічну, політичну чи іншу відповідь», - пояснила Гурова, коментуючи погрози Москви щодо західних комерційних супутників, які допомагають Україні.
За її словами, орбітальне сміття загрожуватиме й російським супутникам, змушуючи їх витрачати ресурси на маневри ухилення.
Попри це, Москва під час переговорів щодо Кодексу поведінки в космосі блокувала правове врегулювання прибирання космічного сміття.
«Росія заперечувала проти правового врегулювання цієї діяльності, аргументуючи так: інший супутник підлітає, хапає об’єкт – це військова діяльність, агресія», - зазначила Гурова.
Науковиця пояснила, що для видалення непрацюючого супутника потрібно домовитися й отримати письмову згоду країни-власника.
Вона також навела приклад знищення Росією власного супутника в листопаді 2021 року, внаслідок чого утворилася хмара космічного сміття.
Читайте також: Космічне сміття загрожує технологіям якими люди користуються щодня - науковиця Як повідомляв Укрінформ, за даними західних ЗМІ, у ніч проти 18 жовтня російський військовий супутник Космос-2612 небезпечно зблизився із фінським розвідувальним апаратом ICEYE-X36, який надає знімки Україні. У РФ неодноразово називали такі комерційні супутники потенційними військовими цілями.
