Чи повинен Facebook самостійно знаходити та видаляти неправдиві повідомлення, навіть якщо їх публікують різні користувачі та дещо змінюють формулювання? І чи може соціальна мережа посилатися на обмеження відповідальності за чужий контент, якщо її алгоритми самостійно відбирають, упорядковують і рекомендують публікації?
Ці питання опинилися в центрі судового спору між німецькою політикинею та компанією Meta Platforms, яка управляє Facebook.
Федеральний верховний суд Німеччини (Bundesgerichtshof, BGH) зупинив провадження у справі№ VI ZR 64/24 та звернувся до Суду Європейського Союзу із шістьма запитаннями щодо тлумачення законодавства ЄС.
Відповіді Суду ЄС можуть мати значення для визначення меж відповідальності соціальних мереж за незаконні публікації, застосування Загального регламенту про захист даних (GDPR) та Акта про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA).
Через що виник судовий спірСправа стосується поширення у Facebook неправдивої цитати, яку приписали німецькій політикині, хоча вона таких слів не говорила.
Позивачка вимагає від Meta не лише видалення конкретного повідомлення,
а й вжиття заходів для запобігання поширенню інших публікацій з аналогічним змістом.
Зокрема, йдеться про повідомлення, які можуть відрізнятися формулюваннями, але фактично відтворюють те саме неправдиве твердження.
Крім того, позивачка заявила вимогу про компенсацію в розмірі щонайменше 10 тисяч євро.
Спір дійшов до Федерального верховного суду Німеччини, який 27 жовтня розглянув касаційні скарги обох сторін.
Після детального обговорення правових питань під час судового засідання сенат дійшов висновку про необхідність отримати роз’яснення Суду ЄС щодо застосування європейського законодавства.
Чи відповідає Facebook за публікації своїх користувачівОдне з головних питань, поставлених німецьким судом, стосується правового статусу оператора соціальної мережі.
Зокрема, суд хоче з’ясувати, чи є платформа, яка зберігає інформацію користувачів і робить її доступною іншим особам, повною мірою відповідальною за обробку персональних даних у розумінні статті 4(7) GDPR, якщо вона попередньо не ознайомлюється зі змістом повідомлень і не здійснює редакційного контролю.
Це питання важливе для визначення обсягу обов’язків соціальної мережі у випадках,
коли користувачі публікують інформацію, що порушує права інших осіб.
Водночас Федеральний верховний суд порушив питання про застосування спеціальних правил, які за певних умов обмежують відповідальність посередницьких онлайн-сервісів за інформацію, розміщену їхніми користувачами.
Такі правила передбачені, зокрема, Директивою 2000/31/ЄС про електронну комерцію та Регламентом ЄС 2022/2065 — Актом про цифрові послуги (DSA).
Чи змінюють алгоритми Facebook його юридичну відповідальністьОсобливу увагу суд приділив алгоритмам соціальних мереж.
Платформи не лише зберігають повідомлення користувачів, а й використовують автоматизовані системи для відбору, сортування, показу та рекомендації контенту.
Саме тому Федеральний верховний суд запитав Суд ЄС, чи може соціальна мережа зберігати статус хостинг-послуги та користуватися передбаченими для неї обмеженнями відповідальності, якщо її алгоритми активно впливають на те, які публікації бачать користувачі.
Йдеться не просто про технічну категоризацію чи індексацію інформації для полегшення доступу до неї.
Суд окремо звернув увагу на ситуації,
коли алгоритм цілеспрямовано відбирає, упорядковує, представляє або рекомендує користувачам певні повідомлення.
При цьому оператор платформи може фактично не знати змісту конкретних публікацій, оскільки їх обробка відбувається автоматично.
Суд ЄС має роз’яснити, чи впливає така алгоритмічна обробка на можливість застосування до платформи правил про обмеження відповідальності хостинг-провайдерів.
Це питання німецький суд поставив окремо щодо Директиви про електронну комерцію та DSA.
Чи можна зобов’язати соцмережу самостійно шукати схожі незаконні повідомленняІнший важливий аспект справи стосується обов’язку платформи виявляти публікації, аналогічні тим, які вже визнані незаконними.
Федеральний верховний суд звернув увагу на різницю між автоматизованим пошуком повідомлень із незначними текстовими відмінностями та повноцінним аналізом їхнього змісту.
Наприклад, автоматизована система може виявляти повідомлення, у яких змінено окремі слова або формулювання, але загальний текст залишається майже ідентичним.
Натомість встановлення того, чи має інша публікація фактично такий самий зміст,
може потребувати оцінки контексту та значення висловлювань.
У зв’язку з цим німецький суд поставив два окремі запитання:
- Чи допускає стаття 15 Директиви про електронну комерцію покладення на оператора соціальної мережі обов’язку самостійно та вручну оцінювати зміст повідомлень, які потенційно є рівнозначними вже визнаному незаконним контенту?
- Чи допускає встановлення такого обов’язку стаття 8 DSA, яка передбачає заборону покладення на постачальників посередницьких послуг загального обов’язку моніторингу інформації?
Ключове юридичне питання полягає в тому, чи можна вимагати від Facebook не лише технічного пошуку схожих повідомлень, а й самостійного встановлення того, чи відтворюють вони зміст публікації, яку суд уже визнав незаконною.
Чи можна вимагати компенсацію від соціальної мережі за GDPRОкреме, шосте запитання Федерального верховного суду стосується співвідношення правил про обмеження відповідальності онлайн-платформ і права на відшкодування шкоди відповідно до GDPR.
Суд просить роз’яснити, чи поширюються положення статті 14(1) Директиви про електронну комерцію та/або статті 6(1) DSA на вимоги про відшкодування шкоди, передбачені статтею 82 GDPR.
Ця норма GDPR закріплює право особи, яка зазнала матеріальної або нематеріальної шкоди внаслідок порушення регламенту, вимагати її відшкодування за встановлених законом умов.
Відповідь Суду ЄС матиме значення для визначення того, чи може оператор соціальної мережі посилатися на спеціальні правила обмеження відповідальності хостинг-провайдерів у спорах про компенсацію шкоди, пов’язаної з порушенням законодавства про захист персональних даних.
Що вирішив Федеральний верховний суд Німеччини27 жовтня 2026 року Федеральний верховний суд Німеччини не ухвалив остаточного рішення щодо відповідальності Meta у спорі з німецькою політикинею.
Суд постановив зупинити провадження та направити до Суду Європейського Союзу запит про ухвалення попереднього рішення з шести питань тлумачення права ЄС.
Отже, наразі не встановлено, що Meta зобов’язана самостійно знаходити та видаляти всі повідомлення, аналогічні спірній публікації, або що компанія повинна виплатити заявлену компенсацію.
Після отримання відповідей Суду ЄС німецький суд зможе продовжити розгляд справи з урахуванням наданого тлумачення європейського законодавства.
Справа має ширше значення, оскільки порушує питання про те, де закінчується роль соціальної мережі як технічного посередника та починається її юридична відповідальність за алгоритмічне поширення інформації користувачів.
[read_more ids="375622,373030,368685"]
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
