В Україні презентували новий національний шрифт Zakon, який планують використовувати для оформлення законів, офіційних листів та інших державних документів. Він має поступово замінити шрифти російського походження, що досі використовують українські державні установи.
Презентація Zakon відбулася 29 жовтня у Києві під час форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних», повідомило Міністерство культури України.
Водночас історія відмови від російських шрифтів у державних документах розпочалася задовго до презентації Zakon. Ще у 2019–2020 роках українські юристи звернули увагу на те, що Верховна Рада використовує шрифт російського походження Peterburg, та почали домагатися його заміни.
Одним з ініціаторів цієї кампанії був уродженець Луганщини, юрист, заступник керівника ГО «Правозахисна Ініціатива» Степан Золотар. У коментарі «Фарватер.Схід» він розповів, як громадські активісти протягом кількох років намагалися переконати парламент відмовитися від російських шрифтів та чому створення Zakon вважає важливим кроком для України.
Степан Золотар
Як українські закони понад 20 років друкували російським шрифтом
Шрифт Peterburg, розроблений російською компанією ParaType у 1992 році, почали використовувати для оформлення українських нормативно-правових актів ще у 1990-х роках.
Зокрема, у 1997 році Міністерство юстиції включило його до переліку шрифтів, рекомендованих для підготовки нормативних актів. А у 2002 році використання Peterburg закріпили в Інструкції з діловодства Верховної Ради України.
Таким чином, протягом наступних десятиліть оригінали багатьох українських законів, постанов та інших парламентських документів оформлювали шрифтом російського походження.
Про цю практику у жовтні 2021 року в статті «Геть від „Петербургу“!» для «Дзеркала тижня» розповіли юристи Михайло Каменєв та Степан Золотар. Вони, зокрема, звернули увагу на те, що цим шрифтом друкували документи, пов’язані з ратифікацією Угоди про асоціацію з ЄС, визнанням Росії державою-агресором та протидією тимчасовій окупації українських територій.
За словами Степана Золотаря, проблему він виявив випадково під час своєї основної роботи.
«У 2019–2020 роках я в рамках основної роботи досліджував акти парламенту і запитував у Верховної Ради копії окремих документів.
Тоді виявив, що вони набрані не звичним Таймсом або якимось впізнаваним шрифтом, а чимось не надто поширеним. Провів дослідження, виявив, що це російський шрифт „Петербург“», — розповідає юрист.
Після цього він запропонував своєму другові та колезі Михайлу Каменєву, який очолює ГО «Правозахисна Ініціатива», звернутися до парламенту з вимогою змінити шрифт.
Однак, за словами Золотаря, домогтися цього виявилося значно складніше, ніж вони очікували.
Півтора року листування з Верховною Радою
Як розповів Степан Золотар, громадські активісти неодноразово зверталися до Апарату Верховної Ради з проханням відмовитися від використання російського шрифту. Проте спочатку їхні звернення не дали результату.
«Вже складно згадати, скільки звернень було, але „війна“ з „Петербургом“ тривала півтора року. Ми спочатку просто звертались як громадяни, отримували відписки», — згадує юрист.
За його словами, одного разу Апарат Верховної Ради навіть повідомив, що шрифт змінили, та вказав назву нового. Однак перевірка показала, що документи продовжували оформлювати так само.
Після цього активісти залучили до розв’язання проблеми народних депутатів.
«Тоді підключили дружніх народних депутатів, в них теж була досить дивна переписка з апаратом, під час якої ніхто не визнавав проблему. В якийсь момент прямо в інструкції з діловодства Верховної Ради написали, що треба використовувати „Петербург“. Вже коли ми підсвітили цю проблему. Це було обурливо», — розповідає Золотар.
Зрештою, у березні 2021 року Верховна Рада почала використовувати для оформлення своїх актів Times New Roman замість Peterburg.
Проте, як зазначає юрист, про зміну шрифту активістів ніхто не повідомив. Вони дізналися про неї самостійно, продовжуючи періодично запитувати копії парламентських документів.
«Зміна на „Таймс“ відбулась непомітно і непрокомуніковано. Не було управлінських рішень окремих, нам навіть ніхто не відповів, що щось змінилося. Ми просто раз на якийсь час запитували копії документів, і змогли це відслідкувати», — говорить Золотар.
Як зазначали юристи у своїй публікації для «Дзеркала тижня», перші парламентські акти, оформлені з використанням Times New Roman, датовані 30 березня 2021 року.
Після «Петербурга» — «Іжиця»
Однак відмова від Peterburg не означала,
що російські шрифти повністю зникли з українського державного документообігу.
За словами Степана Золотаря, наступною проблемою стала «Іжиця» (Izhitsa) — ще один шрифт російського походження, який використовували, зокрема, для оформлення парламентських відзнак.
«Після „Петербургу“ виникла проблема „Іжиці“ — шрифту від тієї ж студії, який у нас люблять використовувати, щоб додати вайбу старослов’янщини, історичності тощо. Зокрема її використовували на відзнаках Парламенту», — розповідає юрист.
У 2023 році питання використання російських шрифтів у Верховній Раді знову порушили на законодавчому рівні.
11 серпня група народних депутатів зареєструвала проєкт постанови №9606 «Про припинення використання шрифтів російського походження в роботі Верховної Ради України».
Документ розглянули кілька парламентських комітетів, які рекомендували його ухвалити. Втім, станом на кінець жовтня 2026 року, згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, проєкт постанови все ще очікує розгляду.
Як розповів Степан Золотар, реєстрації документа передували звернення «Правозахисної Ініціативи».
Водночас проблему використання російських шрифтів на парламентських відзнаках, за його словами, вдалося розв’язати іншим шляхом — після скасування попереднього регулювання та затвердження нових зразків.
Від громадської ініціативи до національного шрифту
У січні 2026 року Верховна Рада ухвалила постанову №4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».
Документ, зокрема, передбачає рекомендацію Кабінету Міністрів розробити та затвердити єдиний стандарт шрифтового оформлення оригіналів законів України, постанов та інших актів Верховної Ради.
Зробити це парламент рекомендував до 1 березня 2026 року.
29 жовтня Міністерство культури представило Zakon — новий національний шрифт, розроблений українськими дизайнерами на основі історичних традицій українського літерництва.
Офіційним ініціатором його створення називають голову Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Степан Золотар припускає, що багаторічні звернення громадських активістів також могли вплинути на рішення щодо створення власного державного шрифту.
«Я думаю, наші звернення фоном все-таки відбились на тому,
що Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціював розроблення українського шрифта, яким і став Zakon», — зазначає юрист.
Водночас, за його словами, авторів попередніх звернень не залучали до роботи над новим шрифтом.
«На жаль, нас не залучали до обговорень та навіть не покликали подивитись на презентацію, але взаємодія держави з громадськістю часто така, гріх скаржитись», — говорить Золотар.
Попри це, він позитивно оцінює появу Zakon, називаючи його важливим етапом розвитку українського шрифтового дизайну.
За словами юриста, Україна вже має власні відомі шрифти, зокрема e-Ukraine та Bandera, які використовують державні інституції. Однак створення окремого шрифту для законодавчого органу є новим кроком.
Він також відзначає команду розробників, які об’єдналися для роботи над Zakon.
«Класно, що покликали це робити дійсно найкращих українських шрифторобів. Це зірки, і те, що вони об’єднались, — також велика подія, бо в кожного своє бачення і свій стиль», — вважає Золотар.
Як виглядає новий український шрифт
За інформацією Міністерства культури, Zakon створили як класичну українську антикву — шрифт із засічками,
що поєднує історичні особливості українського літерництва із сучасними вимогами до оформлення офіційних документів.
В основу розробки лягла творча спадщина шести українських художників-графіків: Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Якова Гніздовського, Роберта Лісовського, Василя Хоменка та Василя Чебаника.
Зокрема, Георгій Нарбут був одним із творців візуального стилю української державності початку XX століття, працював над першими українськими банкнотами та державною символікою.
Василь Кричевський розробив герб Української Народної Республіки, а Василь Чебаник працював над оформленням церемонійного примірника Конституції України.
Новий шрифт увібрав характерні елементи української графічної традиції: асиметричні засічки, ромбоподібні крапки над літерами «і» та «ї», а також особливе оформлення знака над літерою «й», пов’язане зі спадщиною Нарбута.
При цьому пропорції літер спираються на європейські традиції класичних шрифтів.
Zakon підтримує кирилицю та латиницю і має чотири основні накреслення: звичайне, курсивне, напівжирне та напівжирне курсивне.
-
Джерело фото:
facebook сторінка Міністерства культури України
-
Джерело фото: facebook сторінка Міністерства культури України
-
Джерело фото: facebook сторінка Міністерства культури України
-
Джерело фото: facebook сторінка Міністерства культури України
-
Джерело фото: facebook сторінка Міністерства культури України
-
Джерело фото: facebook сторінка Міністерства культури України
-
Джерело фото: facebook сторінка Міністерства культури України
Розробники створили три гарнітури шрифту, кожна з яких має окреме призначення.
Zakon Text — основна текстова гарнітура для повсякденного діловодства. Її використовуватимуть для підготовки листів, наказів, звітів, бланків та інших офіційних документів.
Zakon Decor — декоративна гарнітура для оформлення грамот, дипломів, державних відзнак та урочистих написів.
Zakon Letterpress — спеціальна гарнітура, призначена для друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради України.
Водночас не всі версії шрифту будуть загальнодоступними.
Zakon Text уже відкритий для вільного використання всіма охочими.
Натомість Zakon Decor та Zakon Letterpress поширюватимуть за закритою ліцензією серед обмеженого кола користувачів.
Над створенням Zakon працювали чотири українські дизайнери: Олексій Чекаль, Геннадій Заречнюк, Дмитро Растворцев та Андрій Шевченко.
Керівником проєкту став військовослужбовець Тарас Іщик — автор графічного стилю Збройних сил України.
Розробку профінансували за меценатської підтримки компанії Work.ua.
Коли державні установи перейдуть на новий шрифт
Запровадження Zakon відбуватиметься поступово.
Як повідомила міністерка культури Тетяна Бережна, після завершення тестування уряд планує ухвалити нормативні акти, які затвердять Zakon як єдиний державний шрифт.
За її словами, після тестового періоду він стане обов’язковим для центральних органів влади, зокрема для міжурядового та міждержавного листування.
На першому етапі державні установи випробовуватимуть Zakon Text під час підготовки офіційної кореспонденції, наказів та інших документів.
Водночас масової заміни чинних державних табличок, вивісок чи вже надрукованих бланків не планують.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що перед остаточним впровадженням необхідно перевірити зручність і функціональність шрифту та врахувати зауваження людей, які щодня працюють з офіційними документами.
Конкретної дати завершення тестування та обов’язкового переходу на Zakon наразі не оголошено.
Наразі завантажити Zakon Text можна безоплатно на спеціальній сторінці Міністерства культури України.
Водночас Степан Золотар вважає, що створення національного шрифту саме по собі ще не означає остаточної відмови державних установ від російської типографіки.
«Тепер треба впроваджувати Zakon повсюдно, і працювати над тим, щоб залишки російської типографії таки прибрати з ужитку принаймні в державних органах, бо її ще там дуже-дуже багато», — підсумовує юрист.
