Наприкінці жовтня 2026 року американська компанія Vigil Autonomy представила Air Cover – автономну літаючу систему камуфляжу, призначену для приховування військової техніки, особового складу та обладнання від тепловізійних камер та радіолокаторів.
Розроблена компанією з Остіна, штат Техас, заснованою Меттом Гудманом, система використовує чотири кутові повітряні підйомні установки для розгортання та переміщення змінних камуфляжних мембран без необхідності їх демонтажу персоналом, пише Army Recognition.
Три конфігурації забезпечують покриття площею 4 м², 9 м² та 100 м² з відповідною тривалістю польоту чотири, три та дві години та максимальною робочою висотою 10 м. Програмне забезпечення ISR Control компанії керує позиціонуванням кабіни відносно транспортних засобів, тоді як режим Stealth підтримує маскування над обладнанням, а режим Decoy використовує тимчасову підйомну силу в повітрі для позиціонування альтернативної сигнатури подалі від захищеного об'єкта.
Читайте також:
Проти дронів та ракет. Німеччина почала розробку лазерної зброї для тактичних літаків
Цей концепт, схоже, спрямований на вирішення проблеми підвищеного впливу розвідувальних безпілотників, теплових датчиків та радіолокаційного спостереження на військові машини під час руху, заправки паливом, поповнення боєприпасів та тимчасового розгортання. Однак виробник не розкрив максимальну швидкість супроводу Air Cover, стійкість до вітру, час розгортання або виміряне зниження радіолокаційної та інфрачервоної сигнатури. Станом на 4 листопада 2026 року не було підтверджено жодного контракту на військові закупівлі або незалежно перевіреної операційної оцінки.
Літаючий камуфляж «Повітряне прикриття» зосереджується на вразливості, яка стала особливо помітною під час російсько-української війни, коли розвідувальним безпілотникам більше не потрібно залишатися безпосередньо над ціллю, доки її не атакують, оскільки зображення, координати та корекції цілі можуть передаватись між операторами БпЛА, артилерійськими підрозділами та FPV-дронами. Російські розвідувальні БпЛА «Орлан-10», «ZALA 421» та «SuperCam S350», поряд з українськими безпілотниками «Лелека-100»,
підвищили вразливість артилерійських батарей, командних машин, вантажівок з боєприпасами та позицій технічного обслуговування. Менші квадрокоптери також забезпечують ближче спостереження за діяльністю транспортних засобів, включаючи операції завантаження, переміщення особового складу, обробку обладнання та повторні відвідування позиції, таким чином розкриваючи її функцію.
Читайте також:
Літак-амфібія. У США зібрали гібрид на 1500 кінських сил для доставки вантажів туди, де немає аеропортів Звичайні камуфляжні сітки можуть зменшити вплив опромінення після встановлення, але вимагають від персоналу встановлення опор, закріплення сітки та збору матеріалу перед переміщенням, створюючи ще один період впливу опромінення. Повітряне прикриття змінює цю схему, розміщуючи камуфляжну мембрану на чотирьох скоординованих підйомних вузлах, які можуть переміщувати або переносити її між транспортними засобами, зберігаючи при цьому натяг на її поверхні, включаючи відстань 10 м між сусідніми кутами в найбільшій конфігурації.
Виробник не вказав загальну вагу системи, розміри в упаковці,
вимоги до персоналу або час розгортання та вилучення. Тим не менш, функції тепловізійного та радіолокаційного маскування Air Cover охоплюють різні механізми виявлення. Тепловізори зазвичай працюють у середньохвильовому діапазоні 3−5 мкм та довгохвильовому інфрачервоному діапазоні 8−12 мкм, виявляючи різницю температури та випромінювальної здатності, пов’язану з двигунами, вихлопними отворами, гусеницями, персоналом та нагрітими поверхнями транспортних засобів. Піднята мембрана може перешкоджати безпосередньому спостереженню за верхніми конструкціями, але не обов’язково приховуватиме відкриті компоненти або запобігатиме виникненню самим куполом помітного теплового контрасту під впливом сонячного світла. Натомість системи SAR вимірюють відбиту енергію радара, причому продуктивність визначається частотою, поляризацією, кутом падіння, геометрією цілі та роздільною здатністю.
Читайте також:
У Швеції створили рельєфний камуфляж для військової техніки Його режим «приманки» пропонує другу функцію, відокремлюючи штучну сигнатуру від фактичного обладнання, що потенційно ускладнює розвідувальні зусилля для розрізнення зайнятих позицій від незайнятих.
Двогодинна ціль у активному польоті також особливо актуальна для повторюваних коротких передислокацій, а не для безперервного повітряного супроводу. На рівні підрозділу основною перевагою буде можливість приховувати обладнання під час тимчасових операцій, відновлювати прикриття без ручного демонтажу мережі та перенаправляти ту саму систему на інший засіб, що робить автономне розгортання та перепризначення повітряного прикриття важливішим, ніж сама площа поверхні мембрани.
Раніше NV Техно писав, що в 2025 році китайські вчені з Національного університету оборонних технологій представили революційний багатоспектральний інфрачервоний камуфляж, що імітує листя, забезпечує лазерну невидимість і ефективно розсіює тепло.
Унікальний матеріал з фазовим переходом In₃SbTe₂ (IST) дозволяє створювати пристрої з мінливою структурою, які реагують на навколишні умови. У аморфному стані коефіцієнти випромінювання становили 0,38 і 0,29 відповідно, а в кристалічному — лише 0,36 та 0,08, що забезпечує ефективне теплове маскування.
Читайте також:
Пташка-шпигун. Китай показав дрон-вбивцю, який маскується під горобця
