Технології

Алгоритм проти дитини: поки Єврокомісія тисне на TikTok, в Україні за інтернет-челенджі платять батьки

Рекомендаційні алгоритми соціальних мереж давно визначають, що бачать підлітки, про що вони думають і які вчинки вважають «крутими». Найбільш вразливою ланкою виявилися діти, які через вік нездатні критично оцінювати наслідки вірусних челенджів чи споживання токсичного контенту.

Уявіть, підліток затримався на відео про самотність. Потім подивився ще одне. Стрічка підхопила інтерес — і подібних роликів стало більше. Для платформи це може виглядати як успішна персоналізація. Для дитини — як світ, у якому всі навколо почуваються так само погано. Так само і з небезпечними челенджами, якщо дитина затримається на одному, суто заради цікавості, алгоритм моментально це підхопить, і буде пропонувати нові і нові рілси.

Дитина гортає TikTok зараз, і небезпечні рекомендації отримує зараз. А український захист від цифрових ризиків усе ще проходить знайомий маршрут: заяви, робочі групи, законопроєкти, експертні зауваження.

Європейська Комісія 6 листопада оприлюднила попередні висновки щодо порушення платформою TikTok Акта про цифрові послуги (DSA). Регулятор зосередився на ефекті «кролячої нори» (rabbit hole effect):

система рекомендацій циклічно пропонує користувачеві контент про смуток, ізоляцію чи викривлення зовнішності, що посилює ризиковані стани неповнолітніх. Хоча європейське розслідування ще триває і остаточного штрафу не накладено, кваліфікація алгоритму як джерела системного ризику встановлює новий глобальний правовий стандарт.

Чому українські законодавчі ініціативи потрапили під критикуВ Україні з цією проблемою знайомі не з чуток. Небезпечні відео вже виходять за межі екранів і стають обставинами судових справ. Діти повторюють ризиковані дії, знімають насильство, поширюють принизливі ролики. В умовах війни ці загрози додаються до навантаження, яке й без того переживає молодь.

Проблему визнають. Законопроєкти реєструють. Робочі групи збирають. Проте між обговоренням цифрової безпеки та дієвим контролем платформ залишається відчутна відстань.

Але найбільш предметні липневі законодавчі пропозиції зосередилися на іншому: обов’язках педагогів, відповідальності батьків і штрафах.

У Верховній Раді ще 10 липня зареєстрували законопроєкти №15395 і №15396 щодо протидії деструктивним інтернет-трендам.

Перший пропонує визначити це поняття та покласти на педагогів обов’язки проводити роз’яснювальну роботу й повідомляти керівництво про виявлені випадки участі учнів у небезпечних активностях.

Другий передбачає нову статтю 173-3 КУпАП: адміністративну відповідальність за пропагування, залучення або примушування здобувачів освіти до участі в деструктивних трендах, відповідальність батьків у визначених проєктом випадках і керівників закладів освіти за неповідомлення поліції.

Проблеми починаються вже з визначень. Дослідницька служба Верховної Ради звернула увагу на недостатню чіткість критеріїв деструктивного контенту. Для норми, яка дозволяє карати, це принципово. Людина повинна розуміти, яка саме поведінка є правопорушенням, а посадовець — мати чіткі межі своїх повноважень.

Інший ризик — відповідальність батьків без належного встановлення їхньої вини Сам факт участі дитини в небезпечній активності не пояснює, що саме не зробили дорослі та чи мали вони реальну можливість запобігти події. Експерти також зауважили недостатнє обґрунтування санкцій і додаткове навантаження на заклади освіти.

Освітній омбудсмен окремо наголосила, що контроль соціальних мереж дітей і створюваного ними контенту не належить до повноважень педагогів та директорів. Школа може навчати безпечної поведінки й реагувати на відомі їй випадки. Моніторинг приватних акаунтів учнів не входить до обов’язків учителів та директорів. Але покласти на вчителя відповідальність за цифрове життя учня значно простіше, ніж дати йому реальні можливості впливати на нього.

Робоча група ВР та просвітництво Нацради: Пошук правильного векторуЗважаючи на критику, 8 жовтня при Комітеті ВР з питань освіти розпочала роботу робоча група з підготовки проєкту Закону «Про захист дітей у цифровому середовищі». Заявлений принцип — покласти відповідальність на надавачів цифрових послуг: заборонити адресну рекламу, комерційне профілювання дітей та обмежити небезпечні алгоритмічні функції платформ.

Це наближає проблему до обов’язків самих сервісів. Однак презентація тексту робочій групі ще не створює юридичних вимог до TikTok.

Свій напрям роботи має й Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. 5 листопада вона розпочала серію інформаційних матеріалів про захист дітей від шкідливого медіаконтенту:

вікові категорії, попередження, часові обмеження та захист приватності.

Поки нові правила проходять підготовку, наслідки вже описані в судових постановах

Відео — у рекомендаціях, штраф — батькам: аналіз судової практикиСправа про «собачий кайф»Яремчанський міський суд у постанові від 14 квітня 2026 року у справі № 354/254/26 описав, як учениці ліцею переглянули в TikTok відео небезпечної активності, відомої як «собачий кайф», і повторили її, знявши власні дії.

У письмових поясненнях дітей, наведених судом, є важлива деталь: ролик з’явився саме в рекомендаціях.

Опікуна однієї з дівчат притягнули до відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП: 850 гривень штрафу та 665,60 гривні судового збору. Роботу рекомендаційної системи суд не досліджував.

Ролик на тлі Алеї Пам’яті — 1190 гривень штрафу матері вісьмох дітей.

Віньковецький районний суд у постанові від 22 жовтня у справі № 670/758/26 розглянув поширення в TikTok відео, у якому на тлі фотографій загиблих захисників розмістили зображення учня ліцею та додали російськомовний трек із нецензурною лексикою.

Матір дівчинки — внутрішньо переміщену особу, яка виховує вісьмох дітей, — оштрафували за частиною першою статті 184 КУпАП. Вона визнала вину та повідомила про проведену виховну роботу.

Ляпас у шкільній вбиральні став контентом для TikTokУ справі № 359/917/26 Бориспільський міськрайонний суд 27 лютого розглянув епізод, у якому учениця вдарила іншу ученицю, а відео потрапило в соцмережу.

Саме там його виявила поліція. Суд кваліфікував дії дитини як булінг і наклав на матір 850 гривень штрафу за частиною третьою статті 173-4 КУпАП, додатково стягнувши 665,60 гривні судового збору.

Ці справи різні. Наслідування небезпечної активності, образливий ролик, шкільне насильство. Не в кожній із них встановлено навіть зв’язок із рекомендаціями, тому приписувати алгоритму всі ці події було б неправильно. Але всі три провадження завершилися фінансовими санкціями для дорослих поруч із дитиною. Обов’язки самої платформи суди в них не оцінювали.

Штраф батькам не змінює стрічку рекомендацій. Він не пояснює, як небезпечне відео потрапило до дитини, чи могла платформа зменшити цей ризик і що вона зробила, аби його не побачили інші діти.

Відповідальність батьків та опікунів має своє місце. Поряд із нею потрібні дієві вимоги до сервісів, які добирають і поширюють контент. Інакше держава реагуватиме вже після того, як дитина повторила побачене, а питання безпеки її стрічки залишатиметься на стадії обговорення.

[read_more ids="376921,366479"]

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Джерело, закон, курс, суд, Дія

Читайте ще