На навколоземній орбіті вперше випробували робота, здатного самостійно збирати великі конструкції без участі астронавтів. Унікальна система ASTRA створює космічні споруди з окремих деталей, а в майбутньому такі машини зможуть будувати сонячні електростанції, антени та навіть житлові модулі просто в космосі.
Про це пише Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech).
Роботизована система ASTRA, назва якої розшифровується як Autonomous Space Assembly of Reflector Antennas, стала одним із перших практичних кроків до автономного будівництва на орбіті. Її створили для збирання складних конструкцій без необхідності відправляти астронавтів у відкритий космос.
Протягом останніх шести місяців ASTRA перебувала на низькій навколоземній орбіті. Систему встановили на орбітальному апараті Vigoride 7 американської компанії Momentus Inc., який став платформою для випробувань.
Головним завданням космічного робота було самостійне складання круглої радіоантени діаметром 1,4 метра. Для її виготовлення використовували волоконні трубки, алюмінієві з'єднувальні елементи та відбивальну поверхню з каптону — міцної полімерної плівки,
яку застосовують у космічній техніці.
ASTRA оснащена роботизованим маніпулятором, який працює за принципом людської руки. Він захоплює окремі деталі, переміщує їх у потрібне положення та з'єднує між собою.
Процес складання відбувається поступово. Спочатку робот формує окремі секції майбутньої споруди, прикріплює до них відбивальну поверхню, а потім розгортає готові частини навколо основного модуля.
Завдяки такій конструкції система може збільшувати розміри споруди секція за секцією. При цьому всі основні операції виконуються автономно, без безпосередньої допомоги астронавтів.
Розробкою ASTRA займалися інженери Каліфорнійського технологічного інституту за підтримки Агентства перспективних оборонних дослідницьких проєктів США (DARPA).
Керівник програми DARPA Ендрю Детор порівняв роботу системи зі складанням дитячих конструкторів Tinkertoys і K'nex. У них окремі стрижні та з'єднувальні вузли дозволяють поступово створювати складні об'ємні споруди.
За словами розробників, головна перевага технології полягає не в надзвичайно складних алгоритмах чи роботизованому обладнанні.
Основну увагу приділили надійності механізму та можливості збільшувати розміри конструкцій без суттєвого ускладнення процесу.
Водночас під час першої орбітальної демонстрації виникли технічні труднощі. Їхніх подробиць розробники не розкрили, однак через проблеми завершення всього запланованого циклу збирання до закінчення місії у грудні виглядало малоймовірним.
Попри це, головним завданням експерименту була перевірка можливості автономного складання конструкцій у космосі. Саме такий підхід може змінити спосіб створення великих орбітальних об'єктів.
Сьогодні розміри космічних апаратів значною мірою обмежені можливостями ракет-носіїв. Великі конструкції складно доставляти на орбіту в готовому вигляді, тому їх доводиться складати або розгортати вже після запуску.
Технологія ASTRA передбачає інший підхід: у космос можна доставляти окремі компактні компоненти, а роботи самостійно з'єднуватимуть їх у великі споруди.
Серед можливих застосувань називають величезні сонячні батареї, радіоантени для дослідження віддалених ділянок Всесвіту, орбітальні склади та житлові модулі.
Ендрю Детор наголосив, що майбутня космічна економіка потребуватиме масштабних конструкцій. Зокрема, йдеться про великі сонячні панелі для збирання енергії та потужні радіоантени для астрономічних досліджень.
Подальше вдосконалення ASTRA може дозволити створювати значну частину космічної інфраструктури безпосередньо на орбіті. Замість запуску готового обладнання із Землі автономні роботи зможуть збирати його з доставлених окремо компонентів.