Технології

Як хотіли знищити "Дельту", а вона допомогла знищити "Москву". Історія з перших вуст

Ця українська розробка "перевершує будь-яку технологію, якою наразі володіють збройні сили США", запевняє Ден Дрісколл, колишній міністр армії Сполучених Штатів, а нині член керівництва світового техногіганта OpenAI.

Він говорить про створений в Україні унікальний софт – бойову систему "Дельта" (Delta). Це розробка, яка не має аналогів у світі.

Схвальні слова американського ексчиновника про неї підхоплюють і у Німеччині.

Очільник міністерства оборони цієї країни Борис Пісторіус казав, що навіть розглядається питання адаптації "Дельти" в систему Бундесверу.

В українському оборонному відомстві називали цю систему "головною технологічною перевагою", яка відіграла "визначальну роль" в багатьох військових операціях, наприклад у звільненні Київщини і Херсонщини. Ексочільник міноборони Михайло Федоров взагалі назвав її "геймченджером сучасної війни".

І це при тому, що в Україні "Дельта" насправді пройшла важкий шлях. Від ігнорування, майже повної заборони до стрімкого впровадження і масштабування у військах. Це зайняло довгих 10 років, бо офіційно наказом міноборони прийнята на озброєння на всіх рівнях Сил безпеки і оборони система була лише в серпні 2025 року.

ВВС News Україна отримала ексклюзивну можливість вперше поспілкуватися з 61-річним полковником у відставці Маратом Утюшевим – керівником підрозділу, що створив "Дельту".

Повне відео інтерв'ю доступне на Youtube-каналі ВВС News Україна.

Однак для початку розберімося, що ж це таке – "Дельта".

https://www.youtube.com/watch?v=b3y3fHIl-2U

Що це і для чого потрібно"Дельта", яка починалась як онлайн-мапа ситуаційної обізнаності за десь років, еволюціонувала до цілої екосистеми, в яку входять різні програми і додатки, необхідні для військових.

Інформація, що розміщується на цій платформі, перебуває під грифом "ДСК" (для службового користування), тобто обмежена для публічного поширення. Щоправда, систему поки що так і не перевели на наступний рівень, який надає можливість розмішувати в "Дельті" інформацію з більш строгим грифом секретності, зокрема, "таємно" і "цілком таємно".

Це один з нюансів, який гальмує повноцінне провадження системи у військах.

Наразі "Дельта" - це далеко не лише інформативна цифрова мапа, де в режимі реального часу показані позиції противника та навіть переміщення його техніки.

В цю екосистему входять також додатки для планування, аналітики і проведення бойових місій, ШІ-помічник військових, спеціальний месенджер, система верифікацій і зачислення Є-балів за мінування та ураження дронами, система ідентифікації БПЛА та багато чого іншого.

Getty Images Система "Дельта" дає можливість отримувати інформацію з розвідувальних та ударних БПЛА, а також проводити їх ідентифікацію Як це виглядає на практиці?

За словами співрозмовника ВВС в командній ланці Сьомого корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ, систему "Дельта" можна використовувати практично на всіх рівнях управління — від корпусного командування до батальйонів, від аналізу тактики дій до вирішення стратегічних рішень. Цей софт наразі є основним інструментом планування та координації бойових дій в корпусі.

Командування змусило перейти на нього всі придані підрозділи на своїй ділянці фронті.

"Коли ми зайняли смугу оборони на Гуляйпільському напрямку, система планування підрозділів була розрізненою. Військові частини управляли боєм з допомогою різних інструментів. Хтось через "Дельта", хтось через "Кропиву" (військова програма,

яка зокрема використовується для коригування вогню артилерії. – Ред.). Хтось паперовими картами. Ми обʼєднали всіх в одну систему "Дельта". Це суттєво збільшило спроможності щодо управління, планування та у цілому забезпечення ефективності", – каже представник 7-го корпусу.

За його словами, ця бойова система дає можливість у найкоротші терміни збирати й узагальнювати інформацію з різних джерел, аналізувати її та ухвалювати рішення.

На практиці "Дельта" забезпечує єдиний цифровий простір планування: від задуму на рівні корпусу до конкретних завдань на рівні підрозділів. Це дозволяє узгоджувати дії різних складових війська та оперативно коригувати плани відповідно до змін на полі бою.

Це все про швидкість, точність і коректність інформації, яка поступає з поля бою.

Об'єднати ці нескінченні поточки різноманітних даних в одну працюючу систему було великими викликом для українських програмістів.

Як все починалось?А починалось все зі звичайної цифрової мапи поля бою, яку ще в 2014-15 роках вирішили створити ентузіасти і технарі з об'єднання "Аеророзвідка". Ця громадська організація утворилася в Києві після Євромайдану і мала на меті допомогти в ході АТО українським Силам оборони,

зокрема у новій на той час царині безпілотних систем.

Наприкінці 2015 року з представників "Аеророзвідки" створили "експериментальну" військову частину А2724 під командування полковника Марата Утюшева.

На той час він мав великий досвід інформатизації та автоматизації систем не тільки у військовій сфері, але у цивільних процесах.

Сам Утюшев в інтервʼю ВВС розповідає, що був мобілізований 2014 року і попав в Першу танкову бригаду ЗСУ. Те, що тоді відбувалося в українському війську, він називає "хаосом".

"Відчув на собі всі негаразди перших місяців війни. Той хаос, який царював в той час, це була "маленька радянська армія" проти "великої радянської армії". Звісно перемогти при такому розкладі неможливо і це було зрозуміло не тільки мені".

Здолати РФ за таких умов було можливо тільки якщо змінити "парадигму застосування сил і засобів", впевнений фахівець.

Щоб втілити ці ідеї полковника на практиці Генштаб погодився створити "пробний" підрозділ і дати йому певну свободу дій.

Так і почала народжуватися "Дельта".

Не все йшло просто. На першому етапі цифрова мапа застосунку виглядала як повний "безлад" – мінімум верифікації,

купа безладних позначок.

"Перший застосунок "Дельти" був впроваджений влітку 2016 року в зоні АТО. Це була просто карта, на яку всі тикали якісь позначки. За місяць це перетворилося на повний mess (з англійської "безлад, безпорядок"). Це було скопище якихось позначок, які ніхто не контролював, ніхто не знав, хто їх поставив, задля чого поставили і чи є там та ціль і той танк чи їх вже нема".

Як інформація потрапляла у "Дельту"?

Полковник Утюшев каже, що його військова частина мала власну систему відеоспостереження - це близько 350 відеокамер, які були з'єднані на той момент між собою системою зв'язку. Крім інформації з камер цифрову мапу наповнювали даними від розвідки, в тому числі і супутникової.

Річ у тім, що "Дельту" відразу будували за стандартами НАТО, а значить через неї західні союзники могли передавати Україні певні дані.

Крім того, саме у військові частину А2724 почали першими розвивати безпілотну складову і навіть створили перший коптер під назвою R-18.

Свій підрозділ Марат Утюшев ласкаво називає "камерна військова ІТ-компанія".

За його словами, вона функціонувала не за військовими,

а за правилами ІТ-спільноти.

"Бійці-програмісти" мали конкретні ролі, задачі і терміни виконання. Це дозволяло модифікувати програмний продукт паралельно з його експлуатацією.

Швидкими темпами "Дельта" розвивалась і "обростала м'язами" у війську аж до початку 2021 року.

Протидія. Важкі часи для "Дельти"У січні того року командування ЗСУ на чолі з Русланом Хомчаком та міністерство оборони, яке тоді очолював Андрій Таран, вирішило розформувати військову частину "Аеророзвідки".

Притомних пояснень цього рішення від керівництва української армії так і не було.

"Бойові айтішники" з військової частини А2724 почали розходитися по інших підрозділах, робота над наповненням "Дельти" на певний час забуксувала.

Однак вже у другій половині року відбулася зміна керівництва Збройних сил і міністерства оборони (головкомом став Валерій Залужний, а міністром Олексій Рєзніков).

Українська армія знову потребувала допомоги "бойових айтішників", а полковники Марат Утюшев погодився очолити новостворений Центр інновацій та розвитку оборонних технологій (ЦІРОТ) при Міноборони.

"В нього повернулися переважна більшість тих людей,

які започаткували і розробляли Дельту і ми продовжили боротьбу", – зазначає він.

Однак був один нюанс – юридично рішення про створення ЦІРОТ було ухвалене 23 грудня 2021 року, а співробітники підрозділу змогли стати до роботи ще пізніше — 15 лютого 2022 року.

До повномасштабної війни залишалось лише 10 днів.

Але про роль "Дельти" у відбитті російської агресії трохи пізніше.

А поки що продовжмо пояснювати її непростий шлях.

Попри те, що системою ситуаційної обізнаності вже користувалися десятки військових на фронті, командування ЗСУ і керівництво Міноборони не поспішали офіційно приймати її на озброєння армії.

За словами Марата Утюшева, одна з головних причин, чому гальмувалось впровадження цієї програми, це наявність "впливового" конкурента. Мова про автоматизовану систему управління боєм під назвою "Дзвін".

Її розробляли з 2016 року паралельно з "Дельтою", але під наглядом і куруванням профільного управління генштабу ЗСУ. В 2022 році вона була прийнята на озброєння.

В лютому 2025 року Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття масштабних зловживань військових чиновників під час цього процесу.

За даними детективів НАБУ, підозрювані розікрали на створенні системи "Дзвін" майже 250 млн гривень.

Але, за словами Утюшева, проблема тут не лише в корупції.

"Дзвін" з самого початку був побудований так, що не відповідав реаліям сучасної війни, впевнений він. До прикладу, ця система створювалась на базі старих нормативних документів, які передбачали оновлення інформації про зміну обстановки умовно кожні 4-12 годин. Динаміка сучасної війни вже давно стала в сотні разів швидшою, каже ексначальник ЦІРОТ.

"Дзвін" – це цифровий відбиток того процесу, радянського, старого, до якого всі звикли", – резюмує він.

Двом бойовим системам було затісно в українській армії, і "Дельта", яка не мала сприяння з боку командування ЗСУ, опинилася в "напівлегальному" становищі.

"Вона була в напівлегальному стані не тільки на початок війни, вона була такою аж до 2024 року. Повністю на озброєння вона була прийнята в 2025 році", – каже Утюшев.

Він наголошує, що своїм наказом на початку 2025 року спробував ввести "Дельту" в дослідну експлуатацію, але повноцінно в ЗСУ цей процес гальмувався на рівні Генштабу і керівництва міністерства оборони.

Розблокував його лише новий міністр Денис Шмигаль, який своїм наказом 6 серпня 2025 року дозволив впровадження "Дельти" на всіх рівня у Силах оборони України.

Але це все відбувалося вже без полковника Утюшева.

Міністр оборони Умеров 13 лютого 2025 року звільнив його з посади начальника Центра інновації, за кілька місяців він також був звільнений зі Збройних сил за віком.

Марат Утюшев не розкриває причин, чому йому довелося залишити армію.

Але, за даними декількох джерел ВВС з командування ЗСУ, в начальника ЦІРОТ відбувся гострий конфлікт як з головкомом Олександром Сирським, так і з міністром Рустемом Умеровим.

І справа була не лише в "Дельті". Останньою краплею конфлікту стало те, що Утюшев відмовився на вимогу командування відправити в піхоту 30% своїх "айтішників".

Однак зміна керівництва міноборони в другій половині 2025 року дала новий імпульс "Дельті".

Система стала швидко розвиватися і переросла в повноцінну екосистему різних програмних застосунків для керування боєм та аналізу оперативної обстановки.

Наразі там вже понад 200 тисяч користувачів.

Початок війни.

Перші масштабні операціїАле на 24 лютого 2022 року, коли почалася велика війна, цих користувачів було лише 50.

Центр інновації під керівництвом Утюшева лише відновлював свою роботу після майже року простою і головним завданням напередодні війни стало не масштабування програми, а її збереження.

Зберігати в українських дата-центрах дані було вже занадто небезпечно і керівництво ЦІРОТ пішло на ризикований крок – перенести всю інформацію в хмарний сервіс, тобто розмістити її в закордонних дата-центрах.

Це не типовий крок, оскільки більшість країн світу надає перевагу зберігати чутливу військову інформацію на фізичних носіях на своїй території.

Але в України на той час не було вибору, запевняє Утюшев. Росія могла знищити або захопити українські дата-центри на початку війни.

І цей ризикований план спрацював.

"З 23 на 24 лютого 2022 року військовий зв'язок в Україні був відсутній. Ні "дроти", як ми їх називали, ні супутник, ні пошта, нічого не працювало. І це підтверджувало те, до чого ми готувалися. Нам знадобилося десь п'ять-сім днів і 2 березня 2022 року ми вже вийшли під вогнем зі стабільним працюючим ядром "Дельти" до своїх користувачів",

– розказує фахівець.

Наступний крок – перше використання системи під час масштабної бойової операції зі звільнення Київщини.

Полковник Утюшев пригадує, що саме в систему "Дельти" почала стікатися інформація з різноманітних джерел, зокрема з телеграм-ботів, куди українці могли повідомляти про виявлену техніки чи пересування ворога. За перший місяць війни кількість користувачів програми зросла від кількох десятків до кількох тисяч. За допомогою "Дельти" координувалось вже близько 800 екіпажів БПЛА.

Все це призвело до того, що українські Сили оборони змогли швидко виявляти рух неповороткого противника і вчасно його атакувати. В підсумку російські війська не змогли утримувати території півночі України і відступили.

Вже в квітні 2022 року "Дельта" була залучена до ще однієї гучної операції – знищення флагмана Чорноморського флоту РФ крейсера "Москва".

За словами полковника Утюшева, всі процеси і процедури в Військово-морських силах України були побудовані виключно на "Дельті". Це знадобилося при плануванні операції з ураження російського корабля в Чорному морі.

"Для ураження крейсера "Москва" використовувався "Нептун",

це відкрита інформація, а "Нептун" – це засіб Військово-морських сил. "Нептун" зв'язаний з "Дельтою" був при його створенні", – пояснює ексвійськовий.

Крім того, деяку розвідувальну інформацію, яка дозволила успішно провести цю операцію, українцям передали західні партнери саме каналами "Дельти", розкриває подробиці колишній очільник Центру інновацій.

Що буде далі?Попри те, що зараз "Дельта" – це беззаперечно основний засіб для планування і проведення бойових дій в ЗСУ, полковник Утюшев зазначає, що ця система так і не реалізувала на повну закладену в неї при створенні ідею.

За його словами, розробники хотіли створити не просто зручний і функціональний софт для військових, а "змінити парадигму ведення війни".

"Дельта" – це не програмне забезпечення, це інший спосіб застосування сили", - наголошує він.

За ідеєю Утюшева, ця система мала перерости в повноцінну основну для проведення повністю роботизованих операцій в рамках net-centric warfare, тобто концепції "мережо-центричної війни".

На практиці це звучить наступним чином: бойові дії ведуть розумні бойові одиниці,

які весь час на зв'язку і координуються між собою. Вони працюють в єдиному інформаційному просторі, мають постійний зв'язок між собою і спільно проводять операції всіх видів і рівнів.

Як приклад такої операції фахівець наводить застосування українських безекіпажних катерів за участі БПЛА в Чорному морі для ураження російських кораблів.

За його словами, за задумом "Дельта" взагалі не повинна була мати інтерфейс користувача. Це мала бути певна платформа, в яку заходила б інформація, розподілялась між зацікавленими абонентами і далі направлялась на безпілотники чи інші засоби ураження.

Це наступний шлях еволюції "Дельти", впевнений її творець.

А поки цю систему хочуть західні країни і, на дамку Утюшева, Україна може використати це на свою користь.

Він бачить два шляхи: або запропонувати західним партнерам спільно розвивати далі цю систему або надати їм послуги військового консалтингу, щоб ті змогли побудувати аналог у себе.

Самостійно створити власну "Дельту" зараз не зможе жодна держава у світі, впевнений експерт.

"Це закономірність, яка полягає в тому, що якби не повномасштабне вторгнення, то в Україні такої системи теж не було. Бо дуже складно вигадати те, чого ти не бачиш і чого не пройшов сам. Тобто жодна країна, яка не воює, ніколи не збудує таку систему".

  • Коли дрон замінить людину на полі бою в Україні й чи відбудеться це взагалі
  • Що таке російська система "Сусанін" на шахедах і ракетах, через яку може повернутись світломаскування
  • Перша в історії евакуація пораненого на фронті повітряним дроном: як це зробили ЗСУ

дельта, крейсер, Дія, Свобода, Джерело

Читайте ще