Професор Персіваль Чжан (Percival Zhang) з Політехнічного університету Вірджинії(США) розробив технологію виробництва їстівних крохмалів з деревної тріски, кукурудзяних стебел та інших сільськогосподарських відходів.
Метод американського вченого дозволяє перетворити в їжу целюлозу, яку рослини використовують для будівництва волокон і клітин. Незважаючи на доступність цієї поширеної у природі речовини, людський організм досі не навчився її перетравлювати. «При цьому хімічна формула грубої і несмачної целюлози практично така ж, як і у їстівного крохмалю, - зауважує Персіваль Чжан. - Молекули обох полісахаридів складаються з однакових ланок, але мають різні зв’язки між одиницями глюкози», пише Школа життя
Фермент амілаза, який виробляє людський організм, руйнує альфа-зв'язок в молекулах крохмалю, перетворюючи його на цукор, однак безсилий перед целюлозою.
Для руйнування бета-звязку між ланками молекул целюлози і формування нових зв’язків, ідентичних альфа, вчений розробив біореактор за розмірами трохи більше медичного шприца. Як зазначає професор, комерційна установка зовні буде схожа на величезний бродильний чан пивоварного виробництва,
а за принципом дії нагадуватиме людський шлунок. «На завантажену у біореактор целюлозну сировину по черзі впливатимуть кілька ферментів, - пояснює Персіваль Чжан. – На виході отримаємо один з основних полісахаридів крохмалю – амілозу та побічний продукт - етанол, який може бути використаний в якості біопалива».
За словами вченого, недорогі ферменти та велика кількість сільськогосподарських відходів дозволять мінімізувати витрати на виробництво амілози, яка за виглядом та смаком нагадує звичайний крохмаль.
Професор Чжан зауважує, що рослини виробляють целюлози приблизно у 40 разів більше, ніж крохмалю. «Кожна тонна зерна супроводжується приблизно трьома тоннами багатих целюлозою рослинних відходів, більша частина яких ніяк не використовуються», - наголошує вчений, додаючи, що розроблений метод дозволяє перетворити в їжу як відходи, так і практично будь-які рослини - від бур'янів до дерев.
Наразі вчений та його команда шукають інвестора для будівництва заводу з виробництва їстівних крохмалів з деревної тріски, кукурудзяних стебел та інших сільськогосподарських відходів. Персіваль Чжан сподівається, що його технологія зацікавить країни з великою кількістю населення, такі як Індія і Китай.
