Михайло та Вадим на конференції
Упродовж майже трьох років в Україні триває спільний з японським фондом Kowaka Junichi (м. Сайтама) проект з вивчення безпечного харчування на радіоактивно забруднених територіях, які з’явилися після аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року та на АЕС Фукусіма-1 у березні 2011 року. Координатором проекту з українського боку є Тетяна Андросенко, голова ГО «Надія» (с. Ковалин).
Усі учасники та організатори проекту уперше зібралися разом 28-29 листопада на підсумкову конференцію, що відбулася в Києві. Там працював і журналіст «Вісника».
Японський проект з чистого харчування підсумували у Києві
Співпраця японської Асоціації «Безпека продуктів харчування та життя» пана Коваки започаткувалася наприкінці 2011 року на рівні міжурядових зустрічей, консультацій фахівців вітчизняних наукових інституцій.
Проте державне фінансування чорнобильських програм та наукових досліджень у нашій країні припинилося з 2007 року, тож не було і продовження теми, яка цікавила японську організацію. А їхній первинний інтерес стосувався саме довгострокового впливу радіаційного опромінення на здоров’я людини на генетичному рівні,
передусім дітей, народжених у 1986 році. Особисте знайомство японців із родинами поліщуків спонукало до розширення початкової програми і запровадження важливого для обох сторін проекту, що фінансується японським фондом пана Коваки.
– Нині нас найбільше цікавить ситуація щодо стану здоров’я дітей, які мешкають на забруднених після атомної аварії територіях і споживають продукти, вирощені там же, – розповідає пан Ковака. – Нам важливо знати, як впливають малі дози радіоактивних елементів з тривалим періодом розпаду – стронцію та цезію, які потрапляють в організм через забруднені продукти, щоб уберегти наших дітей у Японії від можливих тяжких наслідків. Ми також вивчаємо, чи можна зменшити цей вплив до мінімуму і яким чином. Проте ми не хочемо просто прийти і взяти в українців цю інформацію, а прагнемо навзаєм матеріально допомогти хоча б тим сім’ям, які погодилися брати участь у нашому проекті.
Як розповів пан Ковака, фонд, який він очолює, був заснований ще в 1984 році як неурядова організація, яка вивчала вплив на здоров’я продуктів, що містять консерванти,
канцерогени та інші шкідливі речовини. Після аварії на Фукусімі вони більше уваги приділили радіаційному забрудненню продуктів, а їхню діяльність підтримав уряд Японії. Проте фонд пана Коваки, як він наголошує, досі є невеликою організацією, яка продовжує діяльність на громадських засадах, а допомогу українцям надають за рахунок внесків членів асоціації та благодійної допомоги.
Проект розпочали в листопаді 2012 року, залучивши три сім’ї із села Бігунь Овруцького району на Житомирщині (11 дорослих і 6 дітей), а згодом, для порівняння, ще вісім сімей переселенців у нашому Ковалині (24 дорослих і 23 дітей), які мають проблеми зі здоров’ям. У їхньому раціоні окремі місцеві продукти, передусім м’ясо, молоко, рибу, замістили екологічно чистими – перевіреними на вміст цезію і стронцію. Довелося відмовитися взагалі від споживання грибів як найбільших накопичувачів радіоактивних елементів. Далі проект розвивався так, що значно більшій кількості сімей, які мешкають як на забруднених територіях так і відносно чистих, видавали мінеральні добрива. Внесення їх на городи та пасовища є ефективним засобом,
щоб уберегти рослини від накопичення радіації. Адже цезій і стронцій за молекулярною формою такі ж, як калій і натрій, і якщо цих корисних елементів рослині не вистачає в ґрунті, то вона «тягне» радіоактивні.
В Україні ходом цього проекту опікувалася Тетяна Андросенко, яка здійснювала координацію співпраці родин з науковцями та японським фондом. Його представники на чолі з паном Ковакою теж періодично відвідували українські сім’ї і розпитували їх про самопочуття як суб’єктивний фактор результативності цього проекту.
Радіації найбільше в молоці
На конференції наукове обґрунтування даних, зібраних в ході японського проекту та тих, які мали вчені у результаті роботи у попередні роки, презентував Микола Лазарєв, завідувач лабораторії НДІ сільськогосподарської радіології, доцент:
– Відразу після аварії спеціалісти зрозуміли, що найбільша проблема її наслідків стосуватиметься сільськогосподарського виробництва та якості життя людей, які мешкають на таких територіях іще впродовж кількох десятків років, – наголошує науковець. – Це було визнано і на міжнародному рівні,
але в нашій країні влада цього не сприйняла всерйоз і не були запроваджені довгострокові програми з рекультивації вражених територій. Тому на сьогодні Іванківський та Поліський райони Київщини, Народицький та Овруцький райони Житомирщини залишаються територіями з небезпечною кількістю цезію і стронцію в ґрунті. Ці елементи досить активно (через високу кислотність поліських грунтів) переходять у рослини.
За оцінкою вчених, на сьогодні 70-95% радіації місцеві жителі отримують через внутрішнє опромінення продуктами, передусім лісовими грибами, м’ясом диких тварин, молоком. Але ця доза цілком регульована, її можна значно зменшити, якщо вживати контрзаходи. Найпростіші – вапнувати грунт для зменшення кислотності і вносити мінеральні добрива, додавати в корм коровам «чистий» комбікорм. Зокрема, контрольні заміри вмісту цезію у молоці корів з Народичів показав перевищення допустимої норми (100 бекерелів на кг) у два і більше разів. Додавання комбікорму по 2 кг на добу в літній період упродовж місяця призвело до зниження утричі вмісту радіонуклідів у молоці. Одначе через депресивну економіку в цих районах люди живуть бідно і самотужки не спроможні забезпечити подібні витрати.
Авторській методі точкового масажу шиацу пан Осугі навчав масажисток, які задіяні в проекті
Ще про одну проблему згадав Микола Лазарєв – це спалювання місцевої деревини. Вчені провели аналіз якості місцевих продуктів у селі Бігунь. Після того, як були застосовані всі рекомендації, отримали відносно чисте молоко, але попіл з печей у тамтешніх жителів їх вразив. При гранично допустимих нормах 10 тис. Бк в окремих господарствах заміри показали 17300 Бк, а в Народицькому районі показники ще гірші – і це вже критерії фактично радіоактивних відходів! До того ж, це тільки щодо вмісту цезію, а якщо додати існуючий там стронцій (його обсяги старі прилади наших науковців не здатні виміряти), то, за словами вченого, селяни у своїх печах мають просто невеликі реактори!
Внутрішнє опромінення радіацією загрожує всім українцям
Професор, завідувач кафедри радіобіології НУБіП України Ігор Гудков наголосив, що проблема внутрішнього опромінення на сьогодні зачіпає не тільки мешканців ІІ-ІІІ зони забруднення. Держава віднедавна зняла статус четвертої зони, але ситуацію ж це не поліпшило!
Він розповів, що разом зі своїми студентами для практики проводять заміри внутрішньої дози накопичених радіонуклідів людини і навів деякі приклади.
У групи студентів доза радіонуклідів перевищувала норму у 5-10 разів, бо перед цим у гуртожитку вони повечеряли консервованими лісовими грибами. В одного зі студентів норма перевищувала в 40 разів! З’ясувалося, що за кілька днів до цього він брав участь у гасінні лісової пожежі. Та найбільше вразив факт, коли перевищення у 25 разів допустимої норми спричинило вживання м’яса дикого кабана, впольованого у Канівському районі Черкащини.
Висновок науковців: дикі тварини мігрують, лісові гриби та ягоди продають повсюди, так само як і деревину, тож загроза перевищення доз внутрішнього опромінення людини стосується не тільки мешканців окремих територій, а фактично усього населення країни.
Чистий від радіонуклідів організм одужує швидше
Кандидат медичних наук Тетяна Ванханова, асистент кафедри педіатрії НМУ ім. О. Богомольця, супроводжувала проект як консультант і на конференції аналізувала позитивну динаміку зміни стану здоров’я його учасників.
– Умови проекту збалансування раціону харчування сприяли зниженню накопичених радіонуклідів, через що в дітей знизилися чи зовсім зникли головні болі і болі в ногах через зменшення внутрішнього впливу цезію, – наголосила пані Тетяна. – На фоні очищення та загального оздоровлення організму значно краще піддаються лікуванню при застосуванні різних засобів терапії й інші тяжкі захворювання. Ми пересвідчилися в цьому на прикладі позитивних змін стану здоров’я підлітків 13-річного Михайла та 10-річного Вадима з діагнозом ДЦП. Результати їхнього одужання справді вражають.
Представники громад та сім’ї-учасники виступали зі своїми оцінками проблеми, розповідали власні історії одужання завдяки рекомендаціям учених та підтримці японського фонду. Мишко з Ковалина на початку проекту з великими зусиллями міг піднятися на кілька східців угору, зараз їздить на велосипеді. Вадим з Можарів півтора року тому міг тільки ледве повзати, а нині з мамою вже приїхав на конференцію.
Було очевидним, що населенню необхідно мати повну інформацію щодо реального стану справ із радіоактивним забрудненням продуктів, води, навколишнього середовища та знати, як можна уберегтися від внутрішнього опромінення.
Популяризувати ці та інші ідеї здорового харчування, радіоактивної безпеки взялася новостворена директорами шкіл ГО «Асоціація освітян за безпечне майбутнє», до якої побажали долучитися і директори шкіл з Ковалина та Єрківець. Японський фонд подарував новій організації ноутбук та надав фінансову допомогу для розвитку, присутні директори обговорили план своєї роботи.
Валентина БАТРАК
