Якщо ви плануєте зайнятися видобутком корисних копалин на астероїдах або на інших планетах, вам доведеться зайнятися розробкою безлічі нових технологій, які дозволять створювати прямо в космосі гірничодобувні машини та інше обладнання, використовуючи в максимальній мірі наявні матеріали. На виставці CES 2016, яка проходила в Лас-Вегасі 6-9 січня, відома компанія Planetary Resources, що орієнтується на видобуток корисних копалин на астероїдах, представила увазі громадськості нові технології космічного тривимірного друку і перші в світі об'єкти, для друку яких використовувався матеріал позаземного походження.
Технологія тривимірного друку була розроблена фахівцями компанії Planetary Resources спільно з фахівцями компанії 3D Systems. За допомогою цієї технології з залізно-нікелевого сплаву була надрукована масштабна модель якоїсь установки, яка може використовуватися для проведення розвідки або для видобування корисних копалин в космосі. І найголовнішим є те, що нова технологія друку буде повністю працездатна в умовах невагомості або мікрогравітації.
Як матеріал для друку був використаний фрагмент метеорита,
що впав на Землю в доісторичні часи. Кратер від падіння цього метеорита називається Кампо-дель-Сьело, він розташований на віддалі 1000 кілометрів на північний захід від Буенос-Айреса в Аргентині. У цьому районі знаходиться 26 кратерів, що утворилися в період від 4200 до 4700 років тому від удару величезного залізно-нікелевого метеорита, що важить близько 100 тон. Найбільший елемент цього метеорита важить 37 тон, і він є другим за величиною і масою фрагментом метеорита, знайденого на Землі.
Як повідомляє dailytechinfo.org, частинку метеорита перемололи в тонкий порошок, який був завантажений в підданий модернізації тривимірний принтер 3D Systems ProX DMP 320 3D, здатний друкувати металеві вироби. Метеоритний порошок складається з заліза, нікелю і малої кількості кобальту, його склад дуже схожий на склад, що пройшов процес збагачення залізної руди, використовуваної в металургійній промисловості. Цей порошок розпорошувався шар за шаром на поверхню основи, а промінь потужного лазера переплавляв порошок в тонкий шар металевого сплаву, керуючись даними з файлу, підготовленого в одній з поширених програм тривимірного конструювання. В кінці роботи невитрачений порошок був вилучений, і в принтері залишився готовий металевий виріб.
