Нове дослідження, проведене факультетом географії університету Шеффілда, показало, що вода гігантських айсбергів яка тане, та містить залізо і інші поживні речовини, є причиною несподівано високих темпів зростання фітопланктону.
Цей процес, відомий як зв’язування вуглецю, сприяє тривалому зберіганню вуглекислого газу в атмосфері, уповільнюючи таким чином глобальне потепління.
Під час дослідження, що стало першим у своєму роді, команда вчених під керівництвом професора Гранту Бигга проаналізувала 175 супутникових зображень плаваючих в Південному океані айсбергів, кожен з яких мав довжину понад 18 кілометрів. Особлива увага приділялася кольором води — індикатором активності фітопланктону у поверхні океану.
Отримані в 2003-2013 роках фотографії показали, що підвищена активність фітопланктону, яка має прямий вплив на зберігання вуглекислого газу в океані, спостерігається на відстані в сотні кілометрів від гігантських айсбергів і принаймні протягом місяця після того, як айсберг пройшов повз.
Професор Бигг сказав:
«Цей новий аналіз показує, що гігантські айсберги грають головну роль в вуглецевому циклі Південного океану. Ми виявили підвищений рівень хлорофілу на відстані, в 4-10 разів перевищує довжину айсберга».
Південний океан грає важливу роль в глобальному вуглецевому циклі і відповідає приблизно за 10 відсотків вуглекислого газу на планеті завдяки викликаним біологічними процесами (включаючи зростання фітопланктону) хімічним реакціям.
Проведене дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Nature Geoscience, показує, що вода айсбергів, яка тане відповідає за 20 відсотків всього вуглекислого газу, секвестированого в глибинах Південного океану.
