Наступний етап розвитку робототехніки – навчання дроїдів спільній роботі, вважають вчені. Команда інженерів з Інституту телекомунікацій Лісабона (Telecommunications at University Institute of Lisbon) продемонструвала групу морських роботів, які здатні самостійно і спільно навчатися з метою подальшого виконання будь-якого завдання.
Військово-морські кораблі стають і все більш досконалими з точки зору технологій і все більш дорогими. Як правило, такою технікою не поспішають ризикувати і використовують тільки в крайніх випадках. Але навіть при таких умовах наявного арсеналу кораблів може не вистачити для одночасного виконання кількох розрізнених завдань. Одним з рішень цієї проблеми є оснащення флоту групами роботизованих човнів, які можуть виступати в ролі набагато дешевших допоміжних флотів. Крім того, використання роботів дозволить зберегти команду корабля.
Нещодавно вчені з Лісабона продемонстрували флот з 10 роботів, які можуть спільно виконувати різні завдання, використовуючи методи самонавчання. Як повідомляє innogest.ru, роботи зроблені з пінополістиролу і надруковані на 3D-принтері компонентів і коштують близько $ 330.
Електронна начинка кожного бота складається з GPS-датчика, компаса, Wi-Fi-модуля, температурного сенсора і комп'ютера Raspberry Pi 2. Однак їх ключовою особливістю є децентралізоване програмування.
"Це зрушення парадигми: ми покладаємося на безліч дрібних, простих і недорогих роботів замість декількох або одного великого і дорогого, - пояснює доктор Андерс Крістенсен (Anders Christensen). - Однак управління групою не може бути централізованим. Кожен робот повинен самостійно вирішувати, як йому виконати своє завдання і співвідносити свої дії з діями інших машин". Тому, замість використання центрального комп'ютера або індивідуального програмування група задіє так званий дарвінівський метод навчання. Він полягає в тому, що кожен робот оснащений своєрідною нейронною мережею, яка імітує роботу живого мозку. Роботам дається простий набір інструкцій про те, як діяти по відношенню один до одного і до завдань місії. Потім їм дозволяють взаємодіяти в штучно створеній ситуації, і ті з них, хто показує найбільш успішну поведінку, проходять на наступний етап. Найкмітливіші роботи тестуються вже в реальних умовах.
Важливою деталлю тренування групи роботів є те, що жоден бот не знає про інших і не піклується про них за межами свого найближчого оточення. Роботи здатні реагувати тільки на найближчих сусідів, визначаючи найкращий сценарій дій для виконання завдань місії, будь то моніторинг простору, рух до точки, збір або розосередження.
На даний момент команда вчених працює над наступним поколінням морських ботів з більш просунутими сенсорами, які будуть здатні виконувати більш тривалі за часом місії. Пізніше такі роботи зможу збиратися у флотилії з сотень і тисяч машин і вести спостереження за навколишнім середовищем, брати участь в рятувальних операціях і морській розвідці.
