Однією з головних проблем українського підприємницького сектору є той факт, що при наявності чималої кількості активних молодих освічених і бажаючих чогось добитися людей, майже всі бізнес-ініціативи незмінно вилітають в трубу. Не встигло модне слово "стартап" з'явитися у нашому лексиконі, як довелося тут же про нього забувати, оскільки абсолютна більшість українських стартаперів, як говоритися, не злетіло. Поки нам залишається тільки читати про успіхи молодих західних витівників-бізнесменів і гірко зітхати про те, що нам так не жити.
Чому ж в Україні склалася така ситуація? Виключно від нестачі державного регулювання. Всі успішні українські стартапери в підсумку просто виїжджали за кордон, або працювали тут, але основні активи переводили на Захід. "Всі провідні "українські IT-компанії, які отримали світове визнання та отримали багатомільйонні інвестиції, мають свої центри досліджень і розвитку в нашій країні, але зареєстровані вони в Європі або США. Приміром, EPAM і Intetics мають головні представництва в США, Luxoft — у Швейцарії, Ciklum — в Данії і т.
д. Відбувається це тому, що український бізнес — абсолютно непривабливим для великих світових інвесторів у силу незахищеності інвестицій і прав акціонерів, недосконалої судової системи і законодавства, яке не стимулює розвиток малого і середнього бізнесу, а також тотальної корупції на всіх рівнях влади. Стартапи, коли приваблюють інвестора, розуміють, що в українську компанію він не захоче увійти. Нерідко виникає ситуація, коли розробники знаходяться на Україні, а керівний офіс — в Америці чи Європі із-за того, що розробники тут і дешевше, і свої. В даній ситуації стартапи все одно вважаються українськими. Але поступово вони стають американськими або європейськими. Таким чином, більша частина мізків витікає на Захід. Вигоди для держави в цьому немає", — коментує стан справ один з провідних українських експертів в галузі финтеха (технологічних проектів у сфері фінансових сервісів) Юрій Чайка.
Чи варто дивуватися, що якщо навіть кілька невеликих на своєму старті, але перспективних компаній, держава не здатна підтримати, то, що і говорити про масштабні галузях, які потребують серйозного фінансування. href="https://www.facebook.com/SergiyArbuzov/photos/a.682324131829208.1073741825.391066747621616/1027455290649422/?type=3&theater">За статистикою: - з 2013 року кількість активних підприємств у промисловості зменшилася на 10% , будівництві – на 13%, торгівлі – на 16% (без урахування Криму і Севастополя).
Основні галузі не просто стали працювати в збиток, але і фізично почали зникати.
Так що грамотне державне регулювання – це головне, чого нам не вистачає. Шкода, що поки що ніяких позитивних змін у цій сфері не помітно.
Ярослава Гутко
Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua
