Нещодавно я отримала листа - нібито від компанії "Microsoft". У ньому йшлося: "Ваш ідентифікатор електронної пошти виграв призову суму в розмірі $ 900 000,00 доларів США нагороди від компанії "Microsoft" на 2017 рік. Щоб отримати нагороду, надішліть своє ім'я, адресу та номер мобільного зв'язку". О, то це ж майже мільйон! Звучить начебто дуже радісно. Але! Поглянувши на адресу відправника (conselhoafro@riopreto.sp.gov.br), я зрозуміла, що це ніякий не "Microsoft" хоче зробити з мене багатійку... - Це стандартний фішинговий прийом. В адресі відправника вказано домен бразильського поштового сервера, - коментує Вадим Гудима, експерт Лабораторії цифрової безпеки. - Це може бути підробка технічної інформації листа - так званих хедерів, або ж просто сервер з доменом ".gov.br" (government brasil - "уряд Бразилії") зламано, і тепер його використовують зловмисники. - Яка мета такого розсилання? - Дані, якими намагаються заволодіти шахраї, - ваші ім'я та прізвище, адреса і телефонний номер. Також після надходження цієї базової інформації, зловмисники можуть просити номер банківської карти та рахунка,
мовляв, "куди переказати виграні гроші". З допомогою цієї інформації можуть обманути технічну підтримку банку та спробувати здобути доступ до ваших рахунків. Ризик - незахищеність вашої персональної інформації та втрата грошей на вашому рахунку. Окрім того, шахраї можуть продати цю інформацію на чорному ринку іншим зловмисникам. Такі листи надсилаються автоматично на сотні тисяч адрес, і якщо хоча б декілька тисяч користувачів нададуть свою інформацію, а з них вдасться здобути доступ до декількох сотень банківських рахунків - заробіток може бути дуже добрим. - Які ще методи захоплення чужих даних нині поширені? - Також поширений фішинг із використанням фейкових сторінок популярних сервісів, - додає Микола Костинян, консультант із цифрової безпеки. - Наприклад, користувач отримує листа начебто від імені Google, Facebook чи якогось іншого сервісу. Цей лист спонукає його перейти за посиланням на фіктивний сайт, який має вигляд справжнього, і там користувач має ввести свій справжній пароль. Зловмисники шляхом такого обману змушують віддати їм пароль. Цікаво,
що фальшива фішингова сторінка переадресує людину до її справжньої пошти, тобто ви і не запідозрите, що ваш пароль вже знає хтось інший. До речі, саме з допомогою фішингу найчастіше ламають поштові скриньки в Україні. - На які саме електронні пошти найчастіше приходять такі повідомлення? В. Гудима: - Їх розсилають по всій мережі. З досвіду роботи експертів Лабораторії цифрової безпеки відомо, що сервіси великих міжнародних компаній, зокрема "Google", дуже добре фільтрують масові фішингові атаки. Обираючи email-провайдера, зважайте на юрисдикцію компанії, що надає ці послуги та на те, де розташовані її поштові сервери. Також зверніть увагу, чи захищена ця пошта так званим зеленим замочком - з'єднанням https://. - Як уберегти свої дані від шахраїв? - Найкраща стратегія у цьому випадку - не відповідати на такі листи, позначати їх як спам. М. Костинян: - Слід увімкнути двофакторну аутентифікацію (двоетапна перевірка, підтвердження входу) у пошті та в усіх соцмережах. Двофакторна аутентифікація означає, що для входу до облікового запису замало лише правильно ввести пароль. Треба ще ввести код, який ви отримаєте у смс або з допомогою генерування кодів на смартфоні у додатках типу Google Authenticator. Навіть якщо ви віддасте шахраям свій пароль, вони не зможуть здобути доступ до сторінки, ну хіба що в них у руках буде ваш мобільний телефон. Для Gmail двоетапну перевірку можна знайти на сторінці https://myaccount. google.com/security клікнути на "двоетапна перевірка". Для Dropbox, Facebook та інших соцмереж -- пошукати в налаштуваннях. Також варто встановити відповідне розширення для браузера "Гугл Хром". Юлія ГОЛОДРИГА, газета Експрес
